Флегмове число

Схема потоків в концентраційної секції колони

Фле́гмове число́ (коефіцієнт зрошування) — параметр роботи ректифікаційної колони, який визначає ефективність процесу розділення в концентраційній секції колони; поряд з числом теоретичних тарілок є найважливішим параметром, що визначає якість розділення.

Флегмове число являє собою відношення кількості рідини, що стікає з будь-якої тарілки в концентраційні секції колони (від місця введення сировини до відбору верхнього продукту - дистиляту), до кількості відбираємого дистиляту.

Рівняння матеріального балансу для довільно обраного контуру концентраційної секції колони:

$G_{j}=g_{j-1}+D$

де $G_{j}$ — витрати пари, який випаровується з j-ї тарелки, $g_{j-1}$ — витрата рідини, що надходить на j-у тарілку з вищої тарілки, D — витрати дистиляту.

Тоді флегмове число запишеться як відношення $F_{j}={\frac {g_{j-1}}{D}}$.

Флегмове число є характеристикою тільки зміцнюючої (концентраційної) секції колони; нижче зони живлення в якості аналогічної характеристики виступає парове число, яке являє собою відношення кількості пари, що піднімається з будь-якої тарілки у перегінній секції колони (від місця введення сировини до відбору нижнього продукту - залишку), до кількості залишку. У разі повної колони ректифікації (має і концентраційну, і перегінну секції) часто згадують лише флегмове число, оскільки його зміна впливає на величину парового числа. Варто однак пам'ятати, що в разі неповної перегінної колони якість відбираємого продукту (залишку) буде залежати тільки від парового числа.

Флегмове число може приймати будь-які значення в інтервалі від F_min (в режимі мінімального зрошення) до нескінченності (в режимі повного зрошення) при заданій якості дистиляту, а також інших параметрах, що визначають процес розділення в колоні (тиск, частка пари в сировині, що надходить в зону живлення колони). У разі невиконання цієї умови на практиці задана чистота дистиляту досягатися не буде.

Література

• Скобло А. И., Трегубова И. А., Молоканов Ю. К. Процессы и аппараты нефтеперерабатывающей и нефтехимической промышленности. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Химия, 1982, с. 112, 134—136.
• Багатуров С. А. Основы теории и расчета перегонки и ректификации. — 3-е изд., перераб. — М.: Химия, 1974, с. 125, 180—181.* Справочник химика. Том 5. — Ленинград: Химия, 1968, с. 669—670.