Фляндрівка
.jpg)
Фляндрівка (Фляндрування) — поширений в Україні прийом оформлення кераміки, техніка розпису по глині ангобами в українських народних гончарних промислах.
Найкращі ранні зразки фляндрівки належать художній промисловості Київської Русі X—XII ст. ст. Це дійсно автентична, українська техніка розпису по глині. В прикордонних з Україною країнах існують схожі елементи, але свого повного, потужного розквіту фляндрівка отримала саме в Україні.
В Україні фляндрівку широко застосовують гончарі Полтавської, Київської, Вінницької й інших областей. Масову продукцію із застосуванням фляндрівки випускає приватне підприємство «Васильківська майоліка».
Техніка створення[ред. | ред. код]
Принципи її створення нескладні, але досить дивні та не менш цікаві. Складною цю техніку робить ідеальна підготовка матеріалу (сушка тарелі або іншого посуду) і підбір кольорової гами і схеми-композиції роботи (все в голові, ніяких ескізів не може бути тільки загальна, уявна картина), ну і швидкість виконання – глина швидко підсихає. На попередньо залитий ангобом фон наносяться геометричні лінії по спіралі, а на них в певному порядку наносяться краплі ангобом іншого кольору, вони стікають до центру роботи створюють дивну геометричну картинку-візерунок, як павутиння. Краплі ангобу повільно тягнуть за собою всі попередньо нанесені лінії, утворюючи неповторний (навіть для майстра малюнок). Унікальність фляндрування, як техніки – її безпомилкове виконання. На таріль малюнок наноситься швидко і один раз. Невірний рух і роботу зіпсовано. Після висихання тарелі з розписом випалюють, покривають поливою і малюнок стає активний, яскравий. Прийомів у фляндруванні існує декілька: «косичка», «курячий хвіст», «точкування», «хвилька», «безкінечник» та інші.
За своїм характером і композицією готовий фляндрований виріб (робиться виключно на крузі, або турнетці принципом обертання), дуже схожий на сонце.[1]
Технікою фляндрівки можна декорувати вази, глечики, миски, тарілки, горнята та навіть кахлі для коминків
-
Горщик з кришкою, прикрашені фляндрівкою, опішнянська кераміка -
Фрагмент кришки -
Фляндрівка на бічній стороні горщика -
Два різновиди фляндрівки на мисці
Фляндрівка в світі[ред. | ред. код]
Сучасна назва техніки та візерунку імовірно походить від фр. flandrin — "витягнутий, прочесаний". Ще в Стародавньому Єгипті гарячі заготовки скляних виробів обмотували різнокольоровими скляними нитками, потім прочісували металевим гребнем і обкатували. В результаті з'являвся своєрідний смугастий декор "хвилею". Протягом останнього століття техніка фляндрування набула широкого розповсюдження в Болгарії, де успішно користується туристичним попитом. Візерунок має назву "троянська шарка", що походить від назви містечка Троян. На створення такого візерунку місцевих майстрів надихнули розписи Троянського монастиря Успіння Пресвятої Богородиці.
Цікавинки[ред. | ред. код]
Свідченням давньої традиції використання фляндрівки в Україні є розповсюдженість техніки, різноманіття колористичних прийомів та створення особливих назв для неї в побуті алежно від місцевості. Зокрема в с. Дибинці (Наддніпрянщина) миски прикрашені фляндрівкою називають "порані миски". Мальовані канівські миски були червоного або білого кольору в залежності від обливки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сайт Івана Бобкова. Архів оригіналу за 12 листопада 2010. Процитовано 29 серпня 2010.