Функція кислотності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Функція кислотності (англ. acidity function, рос. функция кислотности) — функція, що є мірою термодинамічної гідронодонорної або гідроноакцепторної здатності розчинника, або функція, що тісно пов'язана з такою термодинамічною властивістю як тенденція ліат-йона розчинника утворювати аддукти Льюїса. Функції кислотності не є унікальною властивістю самого розчинника. Це не абсолютна функція, вона залежить не лише від властивостей розчинника, але і від природи розчиненого (чи класу споріднених солютів), відносно яких вимірюється термодинамічна тенденція. Загальновживані функції кислотності відносяться до концентрованих розчинів. Добре відомою є функція кислотності Гаммета Но (незаряджені індикаторні основи — первинні ароматичні аміни).

Функція кислотності Гаммета[ред. | ред. код]

Функція кислотності Гаммета H0 (англ. acidity function H0) — кількісна характеристика кислотності концентрованих розчинів кислот, яка в межах рівноваги BH+ ⇄ B + H+ описується співвідношенням H0 = – log aH+ – log(fВ / fBH+), де aH+ — активність йонів H+, fB та fBH+ — коефіцієнти активності основної (електрично нейтральної) та кислотної форм сполуки. Значення Н0 для класичних суперкислот наведені у наступній таблиці[1]:

HClO4 −13
FSO3H −15,1
CF3SO3H −14,1
HSO3F-SbF5 −23
HFabs −15,0
HF-SbF5 −28

Функція кислотності H1[ред. | ред. код]

Функція кислотності H1 (англ. acidity function H1) — кількісна характеристика кислотності розчинів кислот, яка з врахуванням рівноваги у водних розчинах BH+ + H2O ⇄ B + H3O+          (Ka) описується співвідношенням: HI = pKa + log([B]/[BH]+), де pKa = – logKa , B — алкільований індол.

Функція кислотності H'''[ред. | ред. код]

Функція кислотності H''' (англ. acidity function H''') — кількісна характеристика кислотності розчинів кислот, яка з врахуванням рівноваги у водних розчинах

BH+ + H2O ⇄ B + H3O+          (Ka) описується співвідношенням: H''' = pKa + log([B]/[BH]+), де pKa = – logKa, B — N, N-діалкілнітроанілін або N-алкілнітродифеніламін, які беруться як стандартні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. A. Olah. J. Org. Chem., 70, 2413—2429, 2005.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0