Хвилина тиші
Хвилина тиші — захід в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах[1], під час якого припиняють розмови, рух, роботу машин та інші дії[2], задля виявлення рятувальниками людей, що залишилися під завалами та можуть кликати на допомогу[3][4][5].
Для визначення перебування людей під завалами нерідко використовуються кінологи зі службовими собаками[6]. Після виявлення постраждалого рятувальники намагаються встановити з ним слуховий або зоровий контакт, з'ясувати стан, заспокоїти, підтримати спілкуванням, передати воду та харчові продукти тощо[7].
Година тиші[ред. | ред. код]
«Хвилина тиші» — поширена назва оперативного акустичного методу або «метода прослуховування» в рятувальних роботах, який має назву «година тиші» під час тривалих робіт. На практиці «година тиші» становить 15-20 хвилин, під час яких припиняють або зводять до мінімуму всі роботи з використанням техніки, рятувальники розподіляються на ділянках проведення робіт на відстані 2-5 метрів один від одного, лягають на землю та прослуховують завал. Під час цього заходу з використанням мегафона або гучним голосом промовляється: «Тут допомога, відповідайте» та «Відповідайте стуком». Почувши відповідь, рятувальники показують напрямок звуку — за перетином цих напрямків, указаних різними особами, з'ясовується вірогідне місце знаходження потерпілої людини. При цьому враховується, що металеві предмети можуть давати хибний напрямок звуку[8].
Українські рятувальники використовують цей захід під час пошукових операцій в Україні та за кордоном[9]. Під час російських обстрілів населених пунктів України хвилина тиші допомогла врятувати кілька людських життів[10]. Іноді за допомогою хвилини тиші знаходять людей за кілька годин після події[11][2][12].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Способи рятувальних людей у зонах надзвичайних ситуацій. Рятувальні засоби і правила користування ними (PDF). Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.
- ↑ а б “Мама вижила на шматочку кухні”. Історії зі зруйнованого будинку у Дніпрі. Українська правда _Життя. Процитовано 16 листопада 2023.
- ↑ Миколаїв: триває рятувальна операція з пошуку постраждалих та розбирання зруйнованих конструкцій будинку (ВІДЕО, ФОТО) (ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ). dsns.gov.ua. Державна служба України з надзвичайних ситуацій. 14 травня 2014.
- ↑ Війна в Україні: що робити, якщо потрапили під завал. visitukraine.today (укр.). Процитовано 16 листопада 2023.
- ↑ "Телефон, ліхтар, свисток": як поводити себе, якщо ви опинилися під завалами? Коментує ДСНС | Новини | Українське радіо. ukr.radio (ua) . Процитовано 16 листопада 2023.
- ↑ Kitsoft. Загиблі, поранені та люди під завалами: у Дніпрі на місці ворожого удару тривають рятувальні роботи - ДніпроОДА. adm.dp.gov.ua (ua) . Процитовано 16 листопада 2023.
- ↑ Рятувальники розповіли подробиці спецоперації у будинку на Хмельницького [відео]. Вечірній Київ (укр.). 9 березня 2016. Процитовано 16 листопада 2023.
- ↑ Ратушний Р.Т., Лоїк В.Б., Синельніков О.Д., Ковальчук В.М. (2020). Організація аварійно-рятувальних робіт. Навчальний посібник. Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.
- ↑ Українські рятувальники підбили підсумок рятувальних робіт після землетрусу в Туреччині. novynarnia.com (укр.). 27 лютого 2023. Процитовано 16 листопада 2023.
- ↑ З-під завалів у Дніпрі дістали жінку, операція тривала 10 годин. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 16 листопада 2023.
- ↑ “Все життя попереду…мало бути”. Історії вбитих російською ракетою дітей у багатоповерхівці Дніпра. Українська правда _Життя. Процитовано 16 листопада 2023.
- ↑ Свідчення врятованих і робота кінологів: як пройшов другий день рятувальної операції у Дніпрі. 5.ua. 5 канал. 16 січня 2023.
