Церква Іоанна Богослова (Любойно)
| Церква Іоанна Богослова | |
|---|---|
 | |
| 40°53′37″ пн. ш. 21°08′16″ сх. д. / 40.89361111113877456° пн. ш. 21.13777777780577694° сх. д.Координати: 40°53′37″ пн. ш. 21°08′16″ сх. д. / 40.89361111113877456° пн. ш. 21.13777777780577694° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Північна Македонія, РесенЛюбойно |
| Початок будівництва | 1861 |
| Належність | Македонська Православна Церква |
| Єпархія | Diocese of Prespa and Pelagoniad |
| Епонім | Іван Богослов |
  Церква Іоанна Богослова (Любойно) (Північна Македонія) | |
 | |
 Церква Іоанна Богослова у Вікісховищі | |
Церква Іоанна Богослова - головна сільська церква в селі Любойно, община Ресен, Македонія. Храм розташований у центрі села. Сільське кладовище знаходиться в межах церкви.[1]
Церква побудована в 1861 році. Під час повстання Іліндена в 1903 році була спалена, а в 1921 році відбудована.[1]
Будівництво[ред. | ред. код]
Церква розташована посеред села. Автентична фасадна структура зовнішніх стін збереглася лише на напівкруглій апсиді, побудованій з красиво оброблених кам’яних квадратів. Усі інші стіни оштукатурені, включаючи купол із восьмигранним барабаном.[2] У період після будівництва та реконструкції церкви із західної сторони прибудовані нові допоміжні приміщення. Головний вхід до церкви знаходиться на південному фасаді.
Фресковий живопис[ред. | ред. код]
Настінний живопис датується 1928 роком. На склепінчастих сторонах та бічних стінах не збереглися залишки настінного живопису.[2]
Іконостас[ред. | ред. код]
На передмісті вівтаря є два ряди ікон. Звичайні зображення престольних ікон намальовані в базовому ряду, а зверху - пояси апостолів та сцени з Великих свят. Згідно з написами на іконах, вони датуються 1924-1925 роками. [2]
Ікони з хору, розміщені на одному з північних стовпів, є роботами того самого живописця, зроблені в 1928 році.[2]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Дзвіниця церкви, яка також виконує функції входу -
Напис дат будівництва церкви над входом -
Частина апсиди та тильна сторона церкви -
Дзвіниця та стежка до церкви
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Јовановски, Владо (2005). Населбите во Преспа (PDF) (македонски) . Скопје: Ѓурѓа. с. 203. ISBN 9789989920554. Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2020. Процитовано 28 ноември 2016.
- ↑ а б в г Палигора, Ристо (декември 2011). Студија за манастирски туризам на Баба Планина (PDF) (македонски) . Битола: Центар за развој на Пелагонискиот плански регион. Архів оригіналу (PDF) за 28 грудня 2013. Процитовано 28 ноември 2016.