Перегляд вихідного коду сторінки Церква Святої Параскеви П'ятниці (Львів)

{{Культова споруда
|зображення                 = Львів. Церква Параскеви П'ятниці.JPG
|розмір_зображення          = 280px
|підпис                     = 
|назва                      = Церква Святої Параскеви П'ятниці
|розташування_місто         = [[Львів]]
|розташування_країна        = [[Україна]]
|тип споруди                = культова
|архітектор                 =
|інженер                    =
|скульптор                  =
|художник                   =
|замовник                   =
|дата_початку_спорудження   =
|дата_закінчення_спорудження=
|дата_зруйнування           =
|дата_відбудови             =
|вартість                   =
|будівнича_система          =
|стиль                      =
|адреса                     = [[Вулиця Хмельницького (Львів)|вулиця Хмельницького]], 77
|релігійна конфесія         = [[Православна церква України]]
|сайт                       = [http://paraskeva.lviv.ua www.paraskeva.lviv.ua]
|карта розташування         = Україна Львів
}}
{{Otheruses|Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці}}
[[Файл:Saint Paraskevi Church, Lviv (plaque, narrow).jpg|міні|140пкс|Пам'ятна таблиця (1644)]]

'''Це́рква Свято́ї Параске́ви П'я́тниці'''&nbsp;— чинна [[Православна церква України|православна]] [[Церква (будівля)|церква]] оборонного типу у [[Львів|Львові]], біля підніжжя [[Замкова гора (Львів)|Замкової гори]], за адресою [[Вулиця Богдана Хмельницького (Львів)|вул. Богдана Хмельницького]], 77.

== Назва ==
Грецькою мовою ім'я Параскева означає назву дня тижня&nbsp;— «п'ятниця», на честь якого і була названа свята великомучениця Параскева. Тому у назвах церков присутні слова «Параскева» та «П'ятниця», які є тотожними між собою. {{fact|Для цієї церква характерне вживання різних назв: П'ятницька церква, П'ятницький храм на [[Підзамче_(Львів)|Підзамче]], Свято-П'ятницька церква, Церква Святих П'ятниць. Використання у назві імен святих у множині (Церква Святих П'ятниць) виникло через присутність у церкві трьох давніх шанованих великих ікон святих з ім'ям Параскева.}} Дві з них знаходяться у намісному ряді іконостасу&nbsp;— великомучениці [[Параскева Іконійська|Параскеви Іконійської]] (ліворуч) та преподобної [[Параскева Сербська|Параскеви Сербської]] (праворуч). Третя&nbsp;— колишня запрестольна ікона преподобномучениці Параскеви&nbsp;— розташована на північній стіні церкви.

== Опис ==

Церква розміщена у [[Шевченківський район (Львів)|Шевченківському районі]] [[Львів|Львова]] на нинішній [[Вулиця Хмельницького (Львів)|вулиці Хмельницького]]. Головний [[фасад]] і вхід влаштовані з півдня. Бічний фасад зорієнтований паралельно до вулиці. Церква розміщена у старому районі [[Підзамче_(Львів)|Підзамче]] (колишньому передмісті), неподалік від першої львівської торгової площі (нині [[площа Старий Ринок]]) і водночас на так званому «Волинському шляху»&nbsp;— середньовічній дорозі, що збереглась донині у вигляді вулиці Хмельницького. Ці фактори вказують на появу церкви ще у княжий період, до формування нового центру міста довкола сучасної [[Площа Ринок (Львів)|площі Ринок]] (тобто до здобуття містом нового локаційного привілею&nbsp;— [[Магдебурзьке право|магдебурзького права]]).

Початково збудована з ламаного каменю, [[нава (архітектура)|однонавова]]. На мурах церкви залишки бійниць. Склепіння цегляні, ймовірно з часів пізніших перебудов. Закінчена гранчастою [[апсида|апсидою]], вдвічі нижчою за наву. Є дві бічні прибудови пізнішого походження. Середню частину церкви покриває стрімкий двоспадовий дах із заднім [[фронтон]]ом, над притвором чотирибічна висока вежа, колись розмальована назовні, з [[аттик]]ом зі сліпою [[Аркада (архітектура)|аркадою]].

В інтер'єрі склепіння і стіни [[Презбітерій|презбітерія]] прикрашені [[фреска]]ми з кінця [[18 століття|18 ст.]] роботи [[Долинський Лука|Луки Долинського]]. Ще одна пам'ятна таблиця із молдавським гербом та ініціалами Василя Лупула розміщена на парапеті хорів.

== Історія ==
[[Файл:Saint Paraskevi of Iconium church, Lviv (01).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Вигляд з висоти пташиного польоту]]
За даними археологічних обстежень [[1978]] року, первинна споруда була зведена в період від кінця [[XIII]] до першої половини [[XIV століття]]<ref>{{книга |автор = [[Мацкевий Леонід Георгійович|Мацкевий&nbsp;Л.&nbsp;Г.]]|частина = |заголовок = Археологічні пам'ятки Львова|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Логос|рік = 2008|том = |сторінки = 113|сторінок = |серія = |isbn = 966-7379-47-5|тираж = }}</ref>. Просторова структура характерна для будівель романського стилю. Суттєво перебудована після пожежі [[1623]] року. Тоді ж була збудована і вежа над притвором, що початково мала оборонне призначення. На стіні поміщена пам'ятна таблиця, що сповіщає про завершення відбудови [[15 серпня]] [[1644]] року. Молдавський герб на таблиці може свідчити про надання коштів на відбудову молдовським господарем [[Василь Лупул|Василем Лупулом]].<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 53|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = }}</ref>

[[Устиянович Микола Леонтійович|Микола Устиянович]] водночас з проповіддю [[Маркіян Шашкевич|Маркіяна Шашкевича]] на свято Покрови 14 жовтня 1836 в [[собор Святого Юра|соборі Св. Юра]] також виголосив українською мовою свою&nbsp;— в церкві св. Параскеви. Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього, текст подав йому, укладений [[польська мова|польською мовою]].<ref>''[[Верига Василь Іванович|Верига В.]]'' Нариси з історії України (кінець XVIII&nbsp;— початок XIX&nbsp;ст.).&nbsp;— Львів: Світ, 1996.&nbsp;— 448 с.&nbsp;— С. 157—158.&nbsp;— ISBN 5-7773-0359-5.</ref>

Кілька разів пошкоджена, церква була реставрована у [[1870]], [[1886]] і [[1908]] роках, поєднує в собі елементи [[готика|готики]] і пізнього [[ренесанс]]у. У [[1908]] році під час перебудови за проєктом [[Міхал Лужецький|Міхала Лужецького]], замість шатрового завершення церква отримала струнку баню із [[ліхтар (архітектура)|ліхтарем]] і наріжними вежечками.<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 54.</ref> Під час цієї перебудови на вежі планувалось встановлення годинника. Цей задум однак не реалізовано.<ref>''Пшик&nbsp;Г.'' Львів&nbsp;— місто вежових годинників // [[Галицька брама (часопис)|Галицька брама]].&nbsp;— 1996.&nbsp;— №&nbsp;17.&nbsp;— С. 5.</ref>

Близько [[1873]]–[[1876]] років біля церкви була збудована нова плебанія у «аркадовому стилі» за проєктом [[Юліуш Гохберґер|Юліуша Гохберґера]]. Нині це будинок №&nbsp;2 по [[Вулиця Гайдамацька (Львів)|вулиці Гайдамацькій]].<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 310.</ref> У [[1996]]–[[1999]] роках поруч збудована дзвіниця за проєктом [[Швець Володимир Ярославович|Володимира Швеця]].<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 687.</ref>

До [[Національний музей у Львові|Національного музею]] та [[Львівська національна галерея мистецтв|Галереї мистецтв]] у Львові передано ряд пам'яток, що зберігались у церкві. Серед них рукописне Євангеліє [[XVI]]&nbsp;ст., срібна кадильниця [[XVII]]&nbsp;ст. із неіснуючої нині львівської церкви Різдва Богородиці на Тарнавці, образ із цієї церкви (усе нині в Національному музеї). У церкві зберігались три рідкісних пам'ятки львівського вірменського малярства із неіснуючих нині вірменських церков Святої Анни та Святого Якова: «Апостол Марко», «Апостол Матвій» (Національний музей), «Вознесіння Богородиці» (Галерея мистецтв).

У церкві до [[Перша світова війна|Першої світової війни]] було 7 дзвонів. Найстарший походив ймовірно з [[1663]] року. Усі вони реквізовані австрійською владою для військових потреб. Нині у церкві лише два дзвони, один з яких відлитий [[1947]] року.<ref>''Кіндратюк&nbsp;Б.'' До історії дзвонів Львова // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету.&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;9.&nbsp;— С. 50.</ref>

== Іконостас ==
[[Файл:St Paraskewy Church in Lviv 03.jpg|міні|праворуч|200пкс|Іконостас]]
Найбільша цінність церкви&nbsp;— шедевр львівських малярів і різьбарів середини [[XVI]] або першої половини [[XVII століття]]&nbsp;— п'ятирядний [[Відродження|ренесансний]] [[іконостас]] із доданим [[1870]] року шостим рядом (усього 70 ікон) та [[бароко]]вими [[Царські врата|царськими вратами]], завершеними Розп'яттям із фігурами по боках. Найпишніша частина іконостасу&nbsp;— портал із гарним [[архівольт]]ом&nbsp;— іконою Христа-архієрея, по обох боках ряд [[апостол]]ів на позолочених із витисненим орнаментом дошках. На найвищому ряді фігури святих православної церкви у прозорорізьблених медальйонових рамах. Найнижчий (доданий) ряд пензля Антонія Качмарського&nbsp;— фігури святих [[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія]], [[Ольга (княгиня)|Ольги]] і [[Володимир Святославич|Володимира]], [[Іван Золотоустий|Івана Золотоустого]] і [[Миколай Чудотворець|Миколая Чудотворця]]. Цінні також ікони на [[вівтар]]ях і завівтарні.

Загалом, не рахуючи доданих у [[1870]] році ікон, питання авторства іконостасу залишається відкритим. Невідомий також автор різьблення. Датування пам'ятки також приблизне. Від середини [[1850-ті|1850-х]] років в урядових консерваторів [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] виникло перше наукове зацікавлення іконостасом. Пізніше його вивчали або згадували у своїх роботах цілий ряд мистецтвознавців. Це зокрема [[Голубець Микола|Микола Голубець]], [[Драган Михайло Дмитрович|Михайло Драган]], [[Димитрій (Ярема)|Володимир Ярема]], [[Жолтовський Павло Миколайович|Павло Жолтовський]], [[Свєнціцька Віра Іларіонівна|Віра Свєнціцька]], [[Овсійчук Володимир Антонович|Володимир Овсійчук]], Наталія Шамардіна, [[Александрович Володимир Степанович|Володимир Александрович]].

Львівський живописний осередок кінця [[XVI]]&nbsp;— початку [[XVII]] був дуже численним і відзначався швидким розвитком малярських традицій, різносторонніми мистецькими пошуками. Поза тим, відомості про митців цього періоду дуже фрагментарні. Зазвичай відомі лише окремі імена, згадані побіжно у документах, часто без жодних конкретних біографічних даних. У кращому випадку вдається зіставити кілька живописних творів з конкретними митцями. Ускладнює завдання і той факт, що переважна більшість їхніх робіт не збережена. Дослідники іконостасу П'ятницької церкви висловили низку припущень щодо авторства. Володимир Ярема приписував іконопис [[Сенькович Федір|Федорові Сеньковичу]] і його учневі Морохновському, різьблення&nbsp;— [[Станіслав Дріар|Станіславові Дріару]] ([[1970]]). Володимир Овсійчук висунув гіпотезу про Лаврентія Пухалу і Федора Сеньковича, як можливих авторів ([[1985]]). Поступове відкриття нових фактів біографій митців, а також дослідження реставраторів фактично спростовують усі досі висловлені припущення. Дослідник Володимир Александрович у своїй статті від [[1996]] року розмежовує принаймні чотири окремі живописні манери, що можуть свідчити про участь чотирьох майстрів. Ймовірним часом створення називає середину&nbsp;— кінець [[1610-ті|1610-х]] років. Александрович припускає, що окремі автори могли надалі працювати над іконостасом, що від середини [[XVIII]]&nbsp;ст. знаходиться в церкві села [[Голоско]] (початкове його місцезнаходження не з'ясоване)<ref>''[[Александрович Володимир Степанович|Александрович&nbsp;В.]]'' Іконостас П'ятницької церкви у Львові // Львів. Історичні нариси.&nbsp;— Львів, 1996.&nbsp;— С. 103—144.</ref>.

==Настоятелі==
* о. Михаїл Савчак (1989-2013)
* о. Ігор Малетич (з 2013)

== Світлини ==
{{center|<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:Церква святої Параскеви П'ятниці.jpg|Зворотня сторона
Файл:St Paraskewy Church in Lviv 09.jpg|Куполи за деревами
Файл:Церква Святої Параскеви П'ятниці, Львів. (2).jpg|Портал
Файл:Хмельницького Б., 77 , 9010-HDR.jpg|Вигляд з боку [[Вулиця Богдана Хмельницького (Львів)|вулиці Богдана Хмельницького]]
Файл:St Paraskewy Church in Lviv 01.jpg|Панорама
</gallery>}}

== Див. також ==
* Свята великомучениця [[Параскева Іконійська|Параскева Іконійська (П'ятниця)]]
* Свята преподобна [[Параскева Сербська]]

== Література ==

* ''[[Александрович Володимир Степанович|Александрович&nbsp;В.]]'' П'ятницька церква та її пам'ятки // [[Галицька брама (часопис)|Галицька брама]].&nbsp;— 1997.&nbsp;— №&nbsp;3 (27).&nbsp;— С. 14—15.
* {{ЕУ}}
* {{книга |автор = [[Овсійчук Володимир Антонович|Овсійчук&nbsp;В.&nbsp;А.]]|частина = |заголовок = Українське мистецтво другої половини XVI&nbsp;— першої половини XVII ст|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = [[Наукова думка]]|рік = 1985|том = |сторінки = 44, 45, 137—142|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}

== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* {{official|http://paraskeva.lviv.ua/}}

{{Визначні пам'ятки Львова}}
{{портали|Архітектура|Православ'я|Львів|Львівщина|Галичина|Україна}}
{{Church-stub}}
[[Категорія:Церкви Львова|П]]
[[Категорія:Визначні місця Львова]]
[[Категорія:Архітектура готики в Україні]]
[[Категорія:Церкви Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ]]
[[Категорія:Церкви Святої Параскеви П'ятниці|Львів]]
[[Категорія:Споруди, збудовані в XIV столітті]]