Чудо в камері № 7

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чудо в камері № 7
тур. 7. Koğuştaki Mucize
Жанр драматичний фільм
Режисер Mehmet Ada Öztekind
Сценарист Kubilay Tatd
На основі Miracle in Cell No. 7d
Композитор Hasan Özsütd
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 134 хв.
Мова турецька
Країна  Туреччина
IMDb ID 10431500

«Чудо в камері № 7» (тур. 7. Koğuştaki Mucize) — турецький драматичний фільм 2019 року від режисера Мехмета Ади Озтекіна[1]. Офіційний ремейк однойменного південнокорейського фільму 2013 року зі значними змінами в сюжеті, персонажах та атмосфері[2]. Картину було висунуто як заявку Туреччини на «Оскар» за найкращий міжнародний художній фільм на 93-тій церемонії, однак її не було номіновано.[3]

Сюжет[ред. | ред. код]

Мемо — розумово відсталий чоловік з інтелектом шестирічної дитини. Він живе в напіврозваленому будинку з донькою Овою. Одного разу він вступає в бійку з комісаром поліції, який щойно купив останній рюкзак для своєї доньки, на який Мемо довго збирав як подарунок для Ови. Незабаром після цього донька поліцейського комісара помирає від нещасного випадку, вона ковзає по льоду і смертельно вдаряється потилицею. Мемо в цей час проходить повз і побачивши дівчину намагається її реанімувати. Випадковий перехожий помилково вважає, що він до неї домагався. Мемо звинувачують у викраденні, вбивстві та зґвалтуванні неповнолітньої. Поліція швидко використовує його інвалідність і змушує його зізнатися у злочинах, ігноруючи виправдувальні докази. Мемо ув'язнюють і поміщають у камеру 7, найсуворішу камеру у в'язниці суворого режиму. Спочатку з Мемо поводяться жорстоко, але через деякий час навіть ув'язнені розуміють, наскільки він простий та наївний і що він просто опинився не в тому місці і не в той час. Зрештою, навіть наглядач в'язниці, який спочатку жорстоко ставиться до Мемо, пом'якшується, коли рятує його від пожежі. Він розуміє, що Мемо просто загнали в кут, щоб змусити його зізнатися в тому, що він не коїв. Наглядач піклується про Ову і дозволяє їй щодня відвідувати батька. Однак комісар поліції погрожує нашкодити Ові, якщо Мемо не зізнається у своєму «злочині» під час суду. Мемо, зрештою, вирішує пожертвувати собою, визнати себе винним і отримати смертний вирок. Дата його страти, 23 грудня, збігається з днем ​​народження Ови. Перед побаченням інші ув'язнені організовують для батька та дочки політ на повітряній кулі, щоб разом спостерігати за останнім заходом сонця. Через роки після страти батька, Ова, офіційно усиновлена ​​наглядачем в'язниці, стала адвокатом. Вона збирає колишніх співкамерників свого батька, щоб дати свідчення на повторному суді над її покійним батьком, який виносить вирок про його виправдання та реабілітацію.

Акторський склад[ред. | ред. код]

Сприйняття[ред. | ред. код]

Фільм став рекордсменом за кількістю переглядів в турецьких кінотеатрах в 2019 році, зібравши майже 5.3 млн глядачів. Після релізу на Netflix картина отримала міжнародну популярність, особливо в Франції та Латинській Америці, де їй вдалося очолити кіночарти.[4][5]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ігор, Толуб'як (13 серпня 2021). Названо 15 кращих турецьких фільмів, від перегляду яких неможливо відірватися. GSMinfo (укр.). Процитовано 28 травня 2023.
  2. 7. Koğuştaki Mucize filmi nasıl? İşte 7. Koğuştaki Mucize filmi oyuncuları ve konusu. onedio. 20 листопада 2019. Процитовано 28 травня 2020.
  3. Turkey nominates 'Miracle in Cell No. 7' for Oscar. Daily Sabah. 10 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  4. "Koğuştaki Mucize", "Le Roi Lion"… les grands gagnants du confinement sur les plates-formes. Le Parisien. 22 травня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
  5. Ağlayanlar, Hıçkıranlar Gırla: Amerikan ve Fransız Netflix'in TOP 1'inde Yedinci Koğuştaki Mucize Var!. onedio. 31 березня 2020. Процитовано 28 травня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]