Перегляд вихідного коду сторінки Шотландська гельська мова

{{otheruses|Шотландська мова}}
{{Мова
 | Назва=Шотландська (гельська) мова
 | Колір= індоєвропейська
 | Самоназва = Gàidhlig
 | Поширена_в= [[Велика Британія]] ([[Шотландія]]), [[Канада]] (переважно провінція [[Нова Шотландія]]), [[Сполучені Штати Америки]], [[Австралія]]
 | Регіон= частини [[Шотландські Верховини|Шотландських Верховин]], [[Внутрішні Гебриди|Внутрішніх Гебридів]], [[Нова Шотландія]]
 | Кількість_носіїв = 57,3 тис. носіїв (1,1 % населення Шотландії, перепис 2011 р)<ref name="ivinas"/>
 | Місце=
 | Писемність= [[латиниця]]
 | Класифікація=
[[Індоєвропейські мови|Індоєвропейська сім'я]]
: [[Кельтські мови|Кельтська група]]
:: [[Острівні кельтські мови|Острівна підгрупа]]
::: [[Гойдельські мови|Гойдельська підгрупа]]
 | Державна=
 | Офіційна= [[Шотландія]]
 | Регулює= [[Bòrd na Gàidhlig]]
 | ISO_639= gd
 | ISO_639-2= gla
 | ISO_639-3= [[iso639-3:gla|gla]]
 | SIL=
 | Зображення =ScotlandGaelicSpeakers2001.gif
 | Ширина_зображення = 300px
 | Підпис = Поширення шотландської мови у [[Шотландія|Шотландії]], [[Велика Британія]] (підписи англійською)
}}
'''Шотла́ндська ге́льська (гаельська, шотландська, ерська)'''<ref>[http://nbuv.gov.ua/node/1741 Додаток А: Коди мов | Національна бібліотека України імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського]</ref> чи '''ґе́льська мо́ва'''<ref name="ivinas">[http://ivinas.gov.ua/images/Entsyklopedia_krayiny-svitu-t1.pdf Країни світу і Україна: енциклопедія: в 5 т. / редкол. : А.&nbsp;І.&nbsp;Кудряченко (голова) та ін.;&nbsp;— ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України».&nbsp;— Київ: Видавництво «Фенікс», 2017] ISBN 978-966-136-473-7</ref><ref>[http://lib.ndu.edu.ua:8080/dspace/bitstream/123456789/562/1/190_Naykovi_zapiski.pdf Вигуки-меліоративи у середньоанглійській мові / Л.&nbsp;М.&nbsp;Ікалюк // Наукові записки &#91;Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя&#93;. Сер. : Філологічні науки.&nbsp;— 2014.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— С. 124—127. ]</ref><ref>[http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v41/part_2/Filologi41_2.pdf Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019 №&nbsp;41 том 2]</ref> ({{lang-gd|Gàidhlig}}; {{lang-en|Gaelic}} або {{lang-en2|Scottish Gaelic}})&nbsp;— одна з найпоширеніших [[Гойдельські мови|ґойдельських мов]], носії якої [[ґели]] традиційно проживають у гірських районах [[Шотландія|Шотландії]] та на [[Гебридські острови|Гебридських островах]]. 2005 року був ухвалений {{нп|Закон про ґельську мову|||Gaelic Language (Scotland) Act 2005}}, за яким ґельській мові надано статус [[Офіційна мова|офіційної]] в Шотландії та створено {{нп|Bòrd na Gàidhlig|||Bòrd na Gàidhlig}}&nbsp;— державний орган, який відповідає за розвиток ґельської мови в Шотландії.

Понад 90 тисяч мешканців Шотландії володіють ґельською мовою, для 58&nbsp;652 шотландців (1,2&nbsp;% від усього населення Шотландії)&nbsp;— рідна (станом на [[2001]] рік)<ref>{{cite web| url=http://lrrc3.sas.upenn.edu/popcult/CLPP/Census%202001%20-%20Gaelic1.htm| title=Census 2001 Scotland: Gaelic Language – first results| author=Kenneth MacKinnon| date=2003| accessdate=2017-07-12| archiveurl=https://web.archive.org/web/20060904151918/http://lrrc3.sas.upenn.edu/popcult/CLPP/Census%202001%20-%20Gaelic1.htm| archivedate=2006-09-04| deadurl=yes}}{{ref-en}}</ref>. 1991 року ґельська мова була рідною для понад 66&nbsp;тис. мешканців Шотландії.

У [[Канада|Канаді]] (провінція [[Нова Шотландія]], переважно на острові [[Кейп-Бретон (острів)|Кейп-Бретон]]) є 500—1000 носіїв ґельської мови. Невеликі спільноти носіїв мови збереглися в [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Австралія|Австралії]], [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]], [[Південно-Африканська Республіка|Південно-Африканській Республіці]].

Не слід плутати шотландську ґельську мову з [[Шотландська рівнинна мова|англо-шотландською мовою]], яка належить до [[Германські мови|германських мов]].

== Класифікація ==
[[Файл:Scots lang-en.svg|міні|ліворуч|200пкс|Лінгвоетнічна ситуація в Шотландії на початку XII століття.
{{Legend|#0fe3e3|[[Шотландська гельська мова|Гельська мова]]}}
{{legend|#0ff183|[[Кумбрійська мова]]}}
{{Legend|#eed4e0|[[Англійська мова]]/[[Шотландська рівнинна мова]]}}
{{legend|#eb82df|[[Норн]]}}]]
[[Файл:Languages of Scotland 1400 AD.svg|міні|ліворуч|200пкс|Мови Шотландії в XV столітті.
{{Legend|#357EC7|[[Шотландська гельська мова|Гельська мова]]}}
{{Legend|#ff0|[[Англійська мова]]/[[Шотландська рівнинна мова]]}}
{{Legend|#F87217|[[Норн]]}}]]
Шотландська гельська мова належить до [[Гойдельські мови|гойдельської підгрупи]] [[Острівні кельтські мови|острівної підгрупи]] [[Кельтські мови|кельтської групи]] [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської сім'ї мов]]<ref>''К.&nbsp;М.&nbsp;Тищенко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13366 Індоєвропейська спільність] // {{ЕСУ}}</ref>. Вона відмінна від [[Бритські мови|бритської гілки кельтських мов]], до якої також належать [[Валлійська мова|валлійська]], [[Корнська мова|корнська]] й [[Бретонська мова|бретонська мови]]. Генеалогічно найближчими до шотландської мов уважають [[Менська мова|менську]] й [[Ірландська мова|ірландську мови]], що також належать до гойдельських мов і мають спільного пращура&nbsp;— [[Давньоірландська мова|давньоірландську мову]].

== Історія ==
Першими носіями кельтських мов на цій території були [[брити]], що населяли південну, здебільшого рівнинну частину Шотландії. Вони заснували [[Единбург]]&nbsp;— нинішню столицю Шотландії. Саме на території цієї країни створено першу писемну пам'ятку кельтських мов&nbsp;— [[поема|поему]] «[[Гододін]]», автором якої був [[Анейрін]]. Бритське населення в Шотландії протрималося на півдні до [[VI століття]], коли почався наступ з півдня [[Англосакси|англосаксів]] і з заходу&nbsp;— [[Ірландці|ірландського]] населення, здебільшого вихідців з королівства [[Дал Ріада]] в [[Ольстер]]і, на півострові [[Кінтайр]] і Внутрішніх Гебридських островах. Переселення ірландців в Британію почалося ще в [[IV століття|IV столітті]], проте якщо їхні поселення в [[Уельс]]і не збереглися, то в Шотландії та на острові [[Острів Мен|Мен]] вони стали основним населенням. Острів [[Йона (острів)|Айона]], розташований на південному заході від берегів Шотландії, став значним центром монастирського життя: тут розташовувався [[монастир]], пов'язаний зі святим [[Колумба|Колумбою]].

Приблизно до середини [[XV століття]] Гірська Шотландія та [[Ірландія]] мали спільну [[Гельська література|літературну традицію]], і лише від того часу шотландську мову можна вважати окремою. Пізніше, у [[XVII століття|XVII столітті]], від шотландської гельської відділилася [[менська мова]].

Шотландська мова досі дуже близька до північних діалектів ірландської мови, з якою утворює [[діалектний континуум]]. Наприклад, [[Арранський діалект|діалект острова Арран]] не можна назвати ні власне шотландським, ні ірландським діалектом. Деякі риси протиставляють шотландський і ольстерський (північний) ірландський середнім (коннахтським) і південним (мунстерським) діалектам ірландської мови: в шотландській гельській мові й ольстерському діалекті ірландської [[заперечна частка]]&nbsp;— {{lang-gd2|cha}}, а в коннахтському і мунстерському&nbsp;— {{lang-ga2|ní}}.
[[Файл:Sgoil Ghàidhlig Ghlaschu.jpg|міні|праворуч|270пкс|Гельська школа в Глазго]]
Поширення англійської мови і набіги [[Вікінги|вікінгів]] (зокрема на [[Гебридські острови]]) сильно послабили позиції шотландської мови. Вона також змінилася під впливом [[Скандинавські мови|скандинавських мов]] і англійської. Окрім [[Лексика|лексичних]] запозичень, шотландська мова набула деяких нових рис, зокрема місце протиставлення дзвінких та глухих приголосних зайняла опозиція глухих без придиху і глухих з придихом; схоже явище спостерігається у [[Фарерська мова|фарерській]], [[Ісландська мова|ісландській]] і деяких діалектах континентальних скандинавських мов.

Шотландська, як і інші кельтські мови, довгий час не мала жодного офіційного статусу, а в деякі періоди історії навіть переслідувалася (зокрема {{нп|Акт про освіту 1872|||Education (Scotland) Act 1872}} року забороняв не лише викладання шотландською, а навіть звичайне спілкування нею). Проте наприкінці [[XX століття]] ситуація змінилася з утворенням [[Парламент Шотландії|Парламенту Шотландії]], що проголосив шотландську ґельську мову офіційною в Шотландії<ref>[http://www.dw.com/uk/гельська-мова-спроба-відродження-після-століть-утиску/a-5635515 Гельська мова&nbsp;— спроба відродження після століть утиску]</ref>.

[[2005]] року відкрито першу середню школу, де навчання ведеться виключно шотландською гельською мовою. Тим не менше дані перепису [[2001]] року виявили 11-відсоткове скорочення чисельності носіїв порівняно з [[1991]] роком, отже шотландська мова перебуває в серйозній небезпеці. А втім, нею ведуться радіо- та телепередачі, видаються газети, журнали, книги, існують громадські рухи за її ширше використання в повсякденному житті. Проте зберігається ситуація, де найсильніші позиції шотландська мова займає серед старшого покоління мешканців Гебридських островів<ref>[http://chumova.com/шотландська-гельська-мова-зникає-дослідження-uhi-2020.html Шотландська ґельська мова може зникнути за 10 років] «Чудова Мова»</ref>.

Від [[XVII століття]] багато шотландців емігрували в [[Канада|Канаду]] задля праці в [[Компанія Гудзонової затоки|Компанії Гудзонової затоки]]. Свого часу шотландська ґельська мова була третя за кількістю мовців у Канаді після англійської та [[Французька мова|французької]], проте в наш час носіїв цієї мови залишилося не більш ніж 1 тисяча людей, здебільшого літніх.

{{start box}}
|+ Носії шотландської в [[Шотландія|Шотландії]], (1755—2001)
|-
! Рік !! Шотландське населення !! Носії лише шотландської ґельської мови !! Носії шотландської гельської та англійської мов !! Носії шотландської гельської та англійської мов у % до населення
|-
|[[1755]] || 1&nbsp;265&nbsp;380 || 289&nbsp;798
|| Н/Д || Н/Д (22,9 monoglot Gaelic)
|-
|[[1800]] || 1&nbsp;608&nbsp;420 || 297&nbsp;823
|| Н/Д || Н/Д (18,5 monoglot Gaelic)
|-
|[[1881]] || 3&nbsp;735&nbsp;573 || 231&nbsp;594
|| Н/Д || Н/Д (6,1 monoglot Gaelic)
|-
|[[1891]] || 4&nbsp;025&nbsp;647 || 43&nbsp;738
|| 210&nbsp;677 || 5,2
|-
|[[1901]] || 4&nbsp;472&nbsp;103 || 28&nbsp;106
|| 202&nbsp;700 || 4,5
|-
|[[1911]] || 4&nbsp;760&nbsp;904 || 18&nbsp;400
|| 183&nbsp;998 || 3,9
|-
|[[1921]] || 4&nbsp;573&nbsp;471 || 9&nbsp;829
|| 148&nbsp;950 || 3,3
|-
|[[1931]] || 4&nbsp;588&nbsp;909 || 6&nbsp;716
|| 129&nbsp;419 || 2,8
|-
|[[1951]] || 5&nbsp;096&nbsp;415 || 2&nbsp;178
|| 93&nbsp;269 || 1,8
|-
|[[1961]] || 5&nbsp;179&nbsp;344 || 974
|| 80&nbsp;004 || 1,5
|-
|[[1971]] || 5&nbsp;228&nbsp;965 || 477
|| 88&nbsp;415 || 1,7
|-
|[[1981]] || 5&nbsp;035&nbsp;315 || Н/Д
|| 82&nbsp;620 || 1,6
|-
|[[1991]] || 5&nbsp;083&nbsp;000 || Н/Д
|| 65&nbsp;978 || 1,4
|-
|[[2001]] || 5&nbsp;062&nbsp;011 || Н/Д
|| 58&nbsp;650 || 1,2
|-
{{end box}}

== Поширеність ==
[[Файл:Scots Gaelic speakers in the 2011 census.png|міні|праворуч|270пкс|Частка респондентів у переписі населення 2011 року, у віці від 3 років, які заявили, що вони можуть розмовляти шотландською гельською мовою]]

=== Сполучені Штати Америки ===

За даними перепису населення Сполучених Штатів Америки 27 грудня 2007 року, шотландською гельською мовою розмовляють люди у 20 з [[Список штатів США|50 штатів США]]. Найбільше мовців проживає в [[Каліфорнія|Каліфорнії]]&nbsp;— 265, тобто 16,45&nbsp;%, найменше&nbsp;— 15, тобто 0,93&nbsp;%, у [[Вісконсин]]і.

{| class="wikitable"
|----- bgcolor=#DDDDDD
! &nbsp;Номер&nbsp;
! Штат
! &nbsp;Кількість мовців (ос.)&nbsp;
! &nbsp;Відсоток від всіх носіїв, %
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 1 || [[Аляска]]|| 20 || 1,24
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 2 || [[Каліфорнія]]|| 265 || 16,45
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 3 || [[Флорида]]|| 135 || 8,38
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 4 || [[Іллінойс]]|| 45 || 2,79
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 5 || [[Канзас]]|| 20 || 1,24
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 6 || [[Луїзіана]]|| 35 || 2,17
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 7 || [[Меріленд]]|| 40 || 2,48
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 8 || [[Мічиган]]|| 44 || 2,73
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 9 || [[Міссісіпі (штат)|Міссісіпі]]|| 20 || 1,24
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 10 || [[Нью-Гемпшир]]|| 40 || 2,48
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 11 || [[Нью-Джерсі]]|| 20 || 1,24
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 12 || [[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорк]]|| 100 || 6,21
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 13 || [[Північна Кароліна]]|| 35 || 2,17
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 14 || [[Огайо (штат)|Огайо]]|| 25 || 1,55
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 15 || [[Орегон]]|| 40 || 2,48
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 17 || [[Пенсільванія]]|| 65 || 4,03
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 18 || [[Техас]]|| 95 || 5,90
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 19 || [[Вашингтон (штат)|Вашингтон]]|| 60 || 3,72
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 20 || [[Вісконсин]]|| 15 || 0,93
|----- bgcolor=#EEEEEE
| || Разом || 1&nbsp;610 || 100
|}

== Офіційне визнання ==
[[Файл:Parlamaid na h-Alba Doras BPA 200411.jpg|thumb|right|250px|Двомовні назви англійською та гельською на будинку [[Шотландський парламент|шотландського парламенту]], будівництво якого завершено 2004&nbsp;р.]]

Протягом століть гельська мова зазнавала великого утиску і майже не вживалася в освіті й адміністративних справах. Проте 2005&nbsp;р. ухвалено закон про офіційне визнання гельської мови&nbsp;— [[Gaelic Language (Scotland) Act 2005]].

Згідно з цим законом, гельська мова набула однакового статусу поруч з [[англійська мова|англійською мовою]] і була створена комісія «Bòrd na Gàidhlig», що увійшла в склад уряду. Основною метою створення комісії визначено розвиток мови.

Проте в цьому законі встановлено, що офіційне використання мови обов'язкове лише в суспільних установах і закладах, i він не поширюється на заклади, підпорядковані [[Лондон]]у: королівську поштову службу тощо. Через це гельська мова не отримала дійсно широкої підтримки.

== Абетка ==
''' [[Абетка]] шотландської гельської мови''' складається з 18 літер.
{| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF"
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | A a
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | B b
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | C c
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | D d
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | E e
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | F f
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | G g
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | H h
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | I i
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | L l
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | M m
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | N n
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | O o
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | P p
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | R r
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | S s
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | T t
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | U u
|}
: '''a''', b, c, d, '''e''', f, g, h, '''i''', l, m, n, '''o''', p, r, s, t, '''u'''
Голосні літери можуть уживатися з глухим наголосом (grave accent), який також указує на те, що ця літера позначає довгий звук.
: '''à''', '''è''', '''ì''', '''ò''', '''ù'''
Наявність та відсутність наголосу може істотно вплинути на значення слова: наприклад, ''bàta'' (човен) та ''bata'' (палка). За старою нормою, над деякими голосними може вживатися гострий наголос ([[acute accent]]):
: '''á''', '''é''', '''ó'''

1980 року Шотландський комітет з іспитів у вищих навчальних закладах скасував уживання гострого наголосу. У більшості видавництв це впровадження прийнято, проте в частині університетів [[Шотландія|Шотландії]] науковці й надалі вживають гострий наголос, так само як і в [[Канада|Канаді]].

Останнім часом у шотландських текстах стали з'являтися такі запозичення з латинської абетки, як: ''v'' та ''z'' тощо.

Шотландська абетка називається шотландською ''aibidil''. Раніше вона носила назву ''Beith Luis Nuin'', що походила з назв перших трьох літер абетки [[огам]]: ''b, l, n''.

=== Традиційні назви літер в абетці ===
Традиційно назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Назви деяких літер мають сучасне походження (наприклад, ''dair'' > ''darach'', ''suil'' > ''seileach'').
{{3 стовпці}}
* ''ailm'' (в'яз),
* ''beith'' (береза),
* ''coll'' (ліщина),
* ''dair'' (дуб),
* ''eadha'' (осика),
* ''feàrn'' (вільха),
* ''gort'' (плющ),
* ''uath'' (глід),
* ''iogh'' (тис),
* ''luis'' (горобина),
* ''muin'' (виноградна лоза),
* ''nuin'' (ясен),
* ''onn''/''oir'' (дрік),
* ''peith'' (очерет),
* ''ruis'' (бузина),
* ''suil'' (верба),
* ''teine'' (падуб),
* ''ura'' (верес).
</div>
Раніше вживалася система назв літер, схожа з іншими європейськими абетками: наприклад, ''b'' мала назву ''beh'', ''c''&nbsp;— ''ec'' тощо.

== Орфографія ==
[[Файл:Sanas.jpg|thumb|240px|праворуч|В Шотландському високогір'ї набувають розповсюдження назви гельською мовою.]]
[[Файл:Mallaig sign.jpg|thumb|240px|праворуч|В Шотландському високогір'ї набувають розповсюдження назви гельською мовою.]]
Прадавня гельська мова була предком сучасних ірландської та шотландської гельської мов. Записувалася вона за допомогою письма [[огам]]. З приходом [[Християнство|християнських місіонерів]] запроваджено латинську абетку. [[Класична гельська мова]] вживалася в Ірландії до кінця XVII століття та до кінця XVIII століття в Шотландії. Відмінності в орфографії в [[Ірландська мова|ірландській]] і шотландській гельській мовах&nbsp;— результат реформ правопису в обох країнах, які проводилися в різні часи.

Шотландську гельську мову вперше стандартизовано 1767&nbsp;р., коли був надрукований Новий заповіт. Під час Другої світової війни проведено реформу і введено офіційний стандарт або ''Caighdeán Oifigiúil''. 1957&nbsp;р. вилучено літери, що не читалися. 1981&nbsp;р. введено гельські орфографічні правила.

В [[абетка|абетці]] сучасної '''[[Шотландська мова|шотландської мови]]''' 18 літер:
: A, B, C, D, E, F, G, H, I, L, M, N, O, P, R, S, T, U.
Літера ''h'' зараз використовується лише для позначення [[Леніція|леніції]] [[Приголосний звук|приголосних]]. Вона не вживалася в стародавніх текстах, бо леніція позначалася за допомогою крапки, що ставилася над літерою.

Назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Проте зараз ця традиція вимирає.

Якість [[Приголосний звук|приголосного]] звука вказується за допомогою [[Голосний звук|голосних]] літер навколо літери, що його позначає. Так звані слабкі [[Приголосний звук|приголосні]]&nbsp;— це палатизовані [[Приголосний звук|приголосні]], широкі [[Приголосний звук|приголосні]]&nbsp;— це задньопіднебінні [[Приголосний звук|приголосні]].

[[Приголосний звук|Приголосні]], навколо яких знаходяться [[Голосний звук|голосні]] ''e'' та ''i'', становляться слабкими (м'якими), а [[Приголосний звук|приголосні]], навколо яких знаходяться [[Голосний звук|голосні]] ''a'', ''o'' та ''u''&nbsp;— широкими (твердими).

Правило правопису називається ''caol ri caol agus leathann ri leathann'' або («слабка до слабкої та широка до широкої»). Згідно з цим правилом, якщо за [[Приголосний звук|приголосної]] знаходиться ''i'' або ''e'', то і перед цією [[Приголосний звук|приголосної]] знаходиться ''i'' або ''e''. Таке ж правило діє стосовно ''a'', ''o'' та ''u''. Наприклад, ''t'' в ''slàinte'' {{IPA|[slaːntʃə]}}, ''t'' в ''bàta'' {{IPA|[paːtə]}}. Це правило не стосується вимови [[Голосний звук|голосних]]. Наприклад, множина утворюється за допомогою суфікса ''-an'', наприклад, ''bròg'' {{IPA|[proːk]}} (черевик) / ''brògan'' {{IPA|[proːkən]}} (черевики). Через правило правопису цей суфікс після слабких [[Приголосний звук|приголосних]] записується як ''-ean'', проте його вимова не відмінна від вимови суфікса ''-an''. Наприклад, ''taigh'' {{IPA|[tʰɤj]}} (дім) / ''taighean'' {{IPA|[tʰɤjən]}} (дома). В суфіксі множини літера ''e'' пишеться лише для того, щоб виконати правило правопису про слабкі та широкі [[Приголосний звук|приголосні]], тому що літера ''i'' попередує сполученню літер ''gh''.

В орфографічних змінах 1976&nbsp;р.. запроваджених Шотландським комітетом з екзаменів в вищих навчальних закладах, правило правопису було трохи модифіковано. Тепер суфікс [[дієприкметник]]а минулого часу завжди пишеться як ''-te'', навіть після широких [[Голосний звук|голосних]]: наприклад, в ''togte'' «піднятий» (на відміну від традиційного ''togta'').
Інколи [[Голосний звук|голосні]] пишуться поруч одна з одною, і не завжди буває відразу зрозуміло яка з них повинна читатися, а яка з них застосована лише згідно з правилом правопису.
[[Голосний звук|Голосні]], що не знаходяться під наголосом інколи зникають, тобто вилучаються:
: Tha mi an dòchas. («I hope.») > Tha mi 'n dòchas.

== Вимова ==

=== Голосні ===
Над голосними літерами може вживатися знак глухого наголосу: ''à, è, ì, ò, ù''. В традиційному написанні також вживався знак гострого наголосу на літерами: ''á'', ''é'' та ''ó''. Проте зараз використовується лише знак наголосу.

: {| class="wikitable"
|+ Таблиця вимови голосних [[Міжнародний фонетичний алфавіт|IPA]]
! Написання
! Вимова
! Англійський еквівалент
! Як
|-
| a, á || {{IPA|[a]}}, {{IPA|[a]}} || cat || bata, lochán
|-
| à || {{IPA|[aː]}} || father || bàta
|-
| e || {{IPA|[ɛ]}}, {{IPA|[e]}} || get, late || le, teth
|-
| è, é || {{IPA|[ɛː]}}, {{IPA|[eː]}} || marry, lady || sèimh, fhéin
|-
| i || {{IPA|[i]}}, {{IPA|[iː]}} || tin, sweet || sin, ith
|-
| ì || {{IPA|[iː]}} || ''e''vil || mìn
|-
| o || {{IPA|[ɔ]}}, {{IPA|[o]}} || top, boat || poca, bog
|-
| ò, ó || {{IPA|[ɔː]}}, {{IPA|[oː]}} || jaw, donate || pòcaid, mór
|-
| u || {{IPA|[u]}} || brute || tur
|-
| ù || {{IPA|[uː]}} || brood || tùr
|-
|}

=== Диграфи ===
: {| class="wikitable"
|+ Таблиця вимов диграфів за допомогою [[Міжнародний фонетичний алфавіт|IPA]]
|-
! Написання
! Вимова
! Як
|-
| ai || {{IPA|[a]}}, {{IPA|[ə]}}, {{IPA|[ɛ]}}, {{IPA|[i]}} || caileag, iuchair, geamair, dùthaich
|-
| ài || {{IPA|[aː]}}, {{IPA|[ai]}} || àite, bara-làimhe
|-
| ao(i) || {{IPA|[ɯː]}}, {{IPA|[ᵚi]}} || caol, gaoil, laoidh
|-
| ea || {{IPA|[ʲa]}}, {{IPA|[e]}}, {{IPA|[ɛ]}} || geal, deas, bean
|-
| eà || {{IPA|[ʲaː]}} || ceàrr
|-
| èa || {{IPA|[ɛː]}} || nèamh
|-
| ei || {{IPA|[e]}}, {{IPA|[ɛ]}} || eile, ainmeil
|-
| èi || {{IPA|[ɛː]}} || cèilidh
|-
| éi || {{IPA|[eː]}} || fhéin
|-
| eo || {{IPA|[ʲɔ]}} || deoch
|-
| eò(i) || {{IPA|[ʲɔː]}} || ceòl, feòil
|-
| eu || {{IPA|[eː]}}, {{IPA|[ia]}} || ceum, feur
|-
| ia || {{IPA|[iə]}}, {{IPA|[ia]}} || biadh, dian
|-
| io || {{IPA|[i]}}, {{IPA|[ᴊũ]}} || fios, fionn
|-
| ìo || {{IPA|[iː]}}, {{IPA|[iə]}} || sgrìobh, mìos
|-
| iu || {{IPA|[ᴊu]}} || piuthar
|-
| iù(i) || {{IPA|[ᴊuː]}} || diùlt, diùid
|-
| oi || {{IPA|[ɔ]}}, {{IPA|[ɤ]}} || boireannach, goirid
|-
| òi || {{IPA|[ɔː]}} || fòill
|-
| ói || {{IPA|[oː]}} || còig
|-
| ua(i) || {{IPA|[uə]}}, {{IPA|[ua]}} || ruadh, uabhasach, duais
|-
| ui || {{IPA|[u]}}, {{IPA|[ɯ]}}, {{IPA|[ui]}} || muir, uighean, tuinn
|-
| ùi || {{IPA|[uː]}} || dùin
|}

=== Приголосні ===
Більшість [[Приголосний звук|приголосних]] вимовляється подібно до інших європейських мов. Широкі [[Приголосний звук|приголосні]] ''t'', ''d'' та часто ''n'' мають зубну [[Артикуляція (мовознавство)|артикуляцію]] (подібно до [[Ірландська мова|ірландської мови]], латини та [[слов'янські мови|слов'янських мов]] на відміну від ясенної [[Артикуляція (мовознавство)|артикуляції]] в [[Англійська мова|англійській мові]].

: {| class="wikitable"
!
![[Губний приголосний|Губний Лабијални]]
![[Передньоязиковий приголосний|Зубний/Ясенний]]
![[Позаясенний приголосний|Позаясенний]]
![[Піднебінний приголосний|Піднебінний]]
! [[Задньопіднебінний приголосний|Задньопіднебінний]]
|-
!align="left"|[[Носовий приголосний|Носовий]]
|align="center"|{{IPA|m}}
|align="center"|{{IPA|n̪}}
|
|align="center"|{{IPA|ɲ}}
|align="center"|{{IPA|ŋ}}
|-
!align="left"|[[Проривний приголосний|Проривний]]
|align="center"|{{IPA|pʰ}}, {{IPA|p}}
|align="center"|{{IPA|t̪ʰ}}, {{IPA|t̪}}
|
|align="center"|{{IPA|cʰ}}, {{IPA|c}}
|align="center"|{{IPA|kʰ}}, {{IPA|k}}
|-
!align="left"|[[Жджілинний приголосний|Жджілинний]]
|
|
|align="center"|{{IPA|ʧʰ}}, {{IPA|ʧ}}
|
|
|-
!align="left"|[[Щілинний приголосний|Щілинний]]
|align="center"|{{IPA|f}}, {{IPA|v}}
|align="center"|{{IPA|s}}
|align="center"|{{IPA|ʃ}}
|align="center"|{{IPA|ç}}, {{IPA|ʝ}}
|align="center"|{{IPA|x}}, {{IPA|ɣ}}
|-
!align="left"|[[Сонорний щілинний приголосний|Сонорний щілинний]]
|
|
|
|align="center"|{{IPA|j}}
|
|-
!align="left"|[[Боковий щілинний приголосний|Боковий щілинний]]
|
|align="center"|{{IPA|l}}, {{IPA|[[велярізований ясенний боковий сонорно щілинний|ɫ]]}}
|
|align="center"|{{IPA|ʎ}}
|
|-
!align="left"|[[Вібруючий приголосний|Вібруючий]]
|
|align="center"|{{IPA|r}}
|
|
|
|-
!align="left"|[[Оплесковий приголосний|Оплесковий]]
|
|align="center"|{{IPA|ɾ}}
|
|
|
|-
|}

=== Придихання та гучні зупинки в гельській мові ===
Гучні зупинки {{IPA|/b, d, ɡ/}} в гельській мові являють собою безголосі зупинки {{IPA|[p, t, k]}}. Безголосі зупинки {{IPA|[p, t, k]}} отримують потужне перед-придихання на початку слова та пост-придихання в середині та на кінці слова. На початку слова маємо: {{IPA|[pʰ,tʰ,kʰ]}}, в кінці складу маємо: {{IPA|[hp,ht,xk]}}. Попередня аспірація зустрічається також в [[Ісландська мова|ісландській мові]]. В деяких діалектах гельської мови зупинки на початку слова становляться гучними, якщо перед ними стоїть група, яка складається «а» та носового [[Приголосні|приголосного]]. Наприклад: ''taigh'' ''будинок'' звучить як {{IPA|[tʰɤi]}}, але ''an taigh'' 'цей будинок'&nbsp;— s {{IPA|[ən '''d'''ʰɤi]}}. Також ''tombaca'' 'тютюн' {{IPA|[tʰomˈ'''b'''axkə]}}.

=== Широкі проти слабких ===
В гельській мові на зразок [[Ірландська мова|ірландської мови]] вживаються сильні та слабкі [[Приголосний|приголосні]]. Історично у [[Приголосний|приголосних]], за якими стояли передньоязичні звуки {{IPA|/e/}} та {{IPA|/i/}} з‘явився побічний звук {{IPA|[j]}}.

В сучасній гельський мові різниця між широкими та слабкими звуками не тільки в палатизації. Так, наприклад, сучасний слабкий «s» фонетично записується як /s´/, проте насправді це поствеолаярний щілинний приголосний {{IPA|[ʃ]}}, а не {{IPA|[sʲ]}}.

=== Придихання та написання ===
[[Приголосний звук|Приголосні]] з придиханням мають особливу вимову: ''bh'' та ''mh''&nbsp;— {{IPA|[v]}}; ''ch''&nbsp;— {{IPA|[x]}} або {{IPA|[ç]}}; ''dh'', ''gh''&nbsp;— {{IPA|[ʝ]}} або {{IPA|[ɣ]}}; ''th''&nbsp;— {{IPA|[h]}}, {{IPA|[ʔ]}}, або не читається; ''ph''&nbsp;— {{IPA|[f]}}.

Придихання літер ''l'' ''n'' ''r'' на письмі не позначається. Диграф ''fh'' ніколи не читається, за винятком таких слвів, як: ''fhèin'', ''fhathast'' та ''fhuair'', в яких диграф ''fh'' читається як {{IPA|[h]}}.

: {| class="wikitable"
|+ Вимова приголосних в Міжнародній орфоепічній системі [[Міжнародний фонетичний алфавіт|IPA]]
! colspan="3" | 正常
! colspan="3" | 软化
|-
! Орфографія
! Широка
! Слабка
! Орфографія
! Широка
! Слабка
|-
| '''b''' (на початку) || {{IPA|[p]}} || {{IPA|[pj]}} || '''bh''' || {{IPA|[v]}} || {{IPA|[vj]}}
|-
| '''b''' (на кінці) || {{IPA|[p]}} || {{IPA|[jp]}} || '''bh''' || {{IPA|[v]}} || {{IPA|[vj]}}
|-
| '''c''' (на початку) || {{IPA|[kʰ]}} || {{IPA|[kʰʲ]}} or {{IPA|[cʰ]}} || '''ch''' || {{IPA|[x]}} || {{IPA|[ç]}}
|-
| '''c''' (на кінці) || {{IPA|[xk]}} || {{IPA|[kʰʲ]}} or {{IPA|[çkʲ]}} || '''ch''' || {{IPA|[x]}} || {{IPA|[ç]}}
|-
| '''d''' || {{IPA|[t̪]}} || {{IPA|[tʃ]}} || '''dh''' || {{IPA|[ɣ]}} || {{IPA|[ʝ]}}
|-
| '''f''' (на початку) || {{IPA|[f]}} || {{IPA|[fj]}} || '''fh''' || ''不发音'' || ''不发音''
|-
| '''f''' (на кінці) || {{IPA|[f]}} || {{IPA|[jf]}} || '''fh''' || ''不发音'' || ''不发音''
|-
| '''g''' || {{IPA|[k]}} || {{IPA|[kʲ]}} or {{IPA|[c]}} || '''gh''' || {{IPA|[ɣ]}} || {{IPA|[ʝ]}}
|-
| '''l''' || {{IPA|[ɫ̪]}} || {{IPA|[ʎ]}} || '''l''' || {{IPA|[l]}} || {{IPA|[ʎ]}} or {{IPA|[l]}}
|-
| '''m''' || {{IPA|[m]}} || {{IPA|[mj]}} || '''mh''' || {{IPA|[v]}} || {{IPA|[vj]}}
|-
| '''n''' || {{IPA|[n̪ˠ]}} || {{IPA|[ɲ]}} || '''n''' || {{IPA|[n]}} || {{IPA|[ɲ]}} or {{IPA|[n]}}
|-
| '''p''' (на початку) || {{IPA|[pʰ]}} || {{IPA|[pʰj]}} || '''ph''' || {{IPA|[f]}} || {{IPA|[fj]}}
|-
| '''p''' (на кінці) || {{IPA|[hp]}} || {{IPA|[jhp]}} || '''ph''' || {{IPA|[f]}} || {{IPA|[fj]}}
|-
| '''r''' || {{IPA|[rˠ]}} || {{IPA|[rˠ]}} || '''r''' || {{IPA|[ɾ]}} || {{IPA|[ɾ]}}
|-
| '''s''' || {{IPA|[s̪]}} || {{IPA|[ʃ]}} || '''sh''' || {{IPA|[h]}} || {{IPA|[hj]}}
|-
| '''t''' (на початку)|| {{IPA|[t̪ʰ]}} || {{IPA|[tʃʰ]}} || '''th''' || {{IPA|[h]}} || {{IPA|[hj]}}
|-
| '''t''' (на кінці) || {{IPA|[ht̪]}} || {{IPA|[htʃ]}} || '''th''' || {{IPA|[h]}} or ''silent'' || {{IPA|[hj]}} or {{IPA|[j]}}
|}

=== Наголос ===
Наголос падає на перший склад, наприклад ''drochaid'' 'міст' {{IPA|[ˈtroxatʃ]}}.
Якщо ви будете пам'ятати про це правило, ви ніколи не помилитесь, коли будете читати назви місць: наприклад, ''[[Mallaig]]'', {{IPA|[ˈmaʊɫækʲ]}}.)
Якщо назва місця утворена з де-кількох слів, то англійський варіант буде мати наголос на останньому слові, наприклад, ''[[Tyndrum]]'' {{IPA|[taɪnˈdrʌm]}} < ''Taigh an Droma'' {{IPA|[tʰɤin ˈdromə]}}. Це зумовлено тим фактом, що в ґельській мові прикметник розташовується після іменника, якого він описує.

=== Епінтези ===
В ґельській мові є цікаве явище епінтезису, яке полягає в тому, що між деякими [[Приголосні|приголосними]] вставляється нечіткий звук [[Шва]] {{IPA|[ə]}}, який дуже нагадує англійський звук «ə»:
: ''tarbh'' (віл)&nbsp;— {{IPA|[t̪ʰarav]}}
: ''Alba'' ([[Шотландія]])&nbsp;— {{IPA|[aɫ̪apa]}}.

=== Елізія ===
Якщо в кінці слова знаходиться звук [[Шва]] {{IPA|[ə]}}, а за словом знаходиться слово, яке розпочинається на [[Голосний звук|голосну]], то звук [[Шва]] {{IPA|[ə]}} випадає, наприклад,
: ''duine'' (чоловік)&nbsp;— {{IPA|[ˈt̪ɯɲə]}}
: ''an duine agad'' (твій чоловік)&nbsp;— {{IPA|[ən ˈt̪ɯɲ akət̪]}}

=== Тони ===
Найвідомішими мовами, в яких тони відіграють особливу роль, є [[Китайська мова|китайська]] та [[В'єтнамська мова|в'єтнамська]] мовах. Тони є також у норвезькій та шведській мовах. З усіх кельтських мов лише в діалекті Льюїса (Lewis) та діалекті Сазерленда (Sutherland) використовуються тони. Історично та фонологічно вони нагадують систему тонів у норвезькій та шведській мовах. Є думка, що це стало результатом впливу варягів під час їх завоювань у [[Середньовіччя|Середньовіччі]].

== Граматика ==
Шотландська ґельська мова синтаксично така ж проста, як і її попередниця [[старо-ірландська мова]]. Речення утворюється за зразком Присудок&nbsp;— Підмет –Додаток (Пр-Пд-Дд). Як відомо, у більшості мов вживається протилежний порядок: Підмет&nbsp;— Присудок&nbsp;— Додаток (Пд-Пр-Дд).

Також важливою особливістю мови є явище пом'якшення [[Приголосні|приголосних]] ([[Lenition]]). Основною його функцією є утворення форми минулого часу дієслів, множини іменників тощо. Наприклад,:

* òl&nbsp;— dh'òl&nbsp;— пить -пив,
* am bàrd ([[називний відмінок]]),
* a' bhàird ([[родовий відмінок]]),
* a' bhàrd ([[давальний відмінок]])
* a bhròg&nbsp;— його черевик, a bròg&nbsp;— її черевик.
* a' bhròg&nbsp;— черевик, na brògan&nbsp;— черевики.
На відміну від інших європейських мов особисті форми дієслова виконують функції неозначеної форми ([[інфінітив]]у).
Також в ґельській мові по-своєму передається загально відома інформація та інформація про одноразові події, а також є розподіл на власність, яку можна відібрати, та на власність, яку не можна відібрати.

=== Дієслово ===
* Немає неозначеної форми ([[інфінітив]]у), особисті форми включають: дієслівне ім'я, перфектний дієприкметник та Imperativ.
* Дієслово може відмінюватись по особам/числам (тільки в умовному способі), способу ([[Indikativ]]/[[Konjunktiv]]), стану та часам. Також існує незалежна та залежна форма дієслова (залежна форма відрізняється від незалежної тільки у неправильних дієсловах).
* Дієслово використовується як відповідь на запитання: для ствердження використовують позитивну форму, для заперечення&nbsp;— негативну форму, наприклад, «Ти підеш ?»&nbsp;— «Піду» (''an deach thu?''&nbsp;— ''chaidh'')
* У дієслова «бути» є дві форми: [[Присудок іменний|іменний присудок]] «bi» та [[зв'язка]] «is»
** [[Присудок іменний|Іменний присудок]] використовується для характеризування підмета: «X є …»
** [[зв'язка]] «is» використовується для ідентифікації та визначення, або для зв'язування двох іменників: «X є Y»
* Часи
** Особисті форми існують для [[Präteritum]], [[Майбутній час|майбутнього часу]] та теперішнього часу [[Присудок іменний|Іменникового присудка]], для позначених часів умовоного способу ([[Conjunctive]]), для позначених часів [[Пасивний стан|пасивного стану]] ([[Conjunctive]]), для [[Відносний майбутній час|відносного майбутнього часу]] та неособових форм.
** Теперішній час дієслів утворюється за допомогою форми [[Progressive]]: Tha X a' snàmh, дослівно, Є X в плавання, тобто Х зараз плаває.
* 10 неправильних дієслів, включаючи [[Присудок іменний|іменний присудок]] «bi» та [[Зв'язка|зв'язку]] «is», які найчастіше вживаються в розмові.
* В однині та множині першої особи умовного способу відбувається стиснення дієслова та особистого займенника в одне слово: ''sgrìobhinn'' (я б написав).
* Звичайні, повторювані дії в минулому можуть передаватись за допомогю форми [[Майбутній час|майбутнього часу]].

=== Іменник ===
* Відмінюються по 4 [[Відмінок|відмінкам]]: [[називний відмінок]] (та ідентичний йому [[орудний відмінок]]), [[родовий відмінок]], [[давальний відмінок]] та [[кличний відмінок]].
* 2 [[Рід|роди]]: [[чоловічий рід]] та [[жіночий рід]]
* Форми [[Родовий відмінок|родового]] та [[Давальний відмінок|давального]] відмінків утворюються за допомогою переголосовки в середині слова: ''alt''&nbsp;— ''uilt'', ''clann''&nbsp;— ''cloinn(e)'', ''gorm''&nbsp;— ''guirm''

=== Прикметник ===
* За деякими виключеннями [[прикметник]] завжди знаходиться поза [[іменник]]ом:
* a' chaileag bhàn&nbsp;— білява дівчина
* an duine maol&nbsp;— лисий чоловік
* 'S e duine eireachdail a th' ann&nbsp;— Він має гарний вигляд.
* 'S e duine laghach a th' ann&nbsp;— Він приємна людина.
* Невелика кількість [[прикметник]]ів вживається перед [[іменник]]ом і пом'якшує його початок::
** an ath-sheachdain&nbsp;— наступного тижня.

=== Прийменник та займенники ===
* Багато [[прийменник]]ів утворюють разом із [[займенник]]ами сполучені форми: ''ann'' (в), ''annam'' (в мені), ''nam'' (в моєму).

=== Числівники ===
* З давніх часів використовувались дві системи числівників від 11 до 99: десятками та двадцятками. Зараз в школах використовується система числівників на основі десяток.
* Для ліку людей від 1 до 10 використовуються особливі лічільні слова.
* В ґельській мові досі відчуваються відгуки дуалізму. Наприклад, після чисельника «два» завжди вживається слово в давальному відмінку. Одночасово відбувається пом'якшення першої [[Приголосні|приголосної]] літери: ''aon phiseag''&nbsp;— ''один кіт'', ''dà phiseig''&nbsp;— ''два кота'', ''trì piseagan''&nbsp;— ''три кота''.

== Особливості мови ==
Особливостями ґельськоï мови є послаблення ([[Lenition]]) [[приголосні|приголосних]], назалізація, та порядок утворення речення (''Предикат&nbsp;— Суб'єкт&nbsp;— Об'єкт ''). Запитання утворюється за допомогою спеціальних часток. Також, подібно до інших північно-європейських мов, перед де-якими [[приголосні|приголосними]] з'являється придихання:
''tapadh leat''&nbsp;— («Дякую тобі»): /'taxpa 'l´axt/

Послаблення [[Lenition]]:
{| class="wikitable"
|- style="background-color:#efefef;"
! Термін
! Вимова
! Переклад
|-
| màthair
| -ma: her- [{{IPA|maːheð}}]
| мати
|-
| mo mhàthair
| -mo va: her- [{{IPA|mo vaːheð}}]
| моя мати
|-
| an cù
| -an ku:- [{{IPA|ən kuː}}]
| собака
|-
| do chù
| -do xu:- [{{IPA|do xuː}}]
| твоя собака
|-
| tha mi brònach
| -ha mi bronax- [{{IPA|ha mi ˈbrɔːnəx}}]
| є- я- сумний  =Я сумний.
|-
| tha mi glè bhrònach
| -ha mi gle: vronax- [{{IPA|ha mi gleː ˈvrɔːnəx}}]
| є- я- дуже- сумний  =Я дуже сумний.
|-
| A bheil thu brònach?
| -a vel u bronax- [{{IPA|a veɪl u ˈbrɔːnəx}}]
| Запитальна частка- є- ти- сумний ? =Ти сумний?
|}

== Корисні фрази ==

{| class="wikitable"
|- style="background-color:#efefef;"
! Гельська
! Вимова
! Украïнська
|-
| Madainn mhath
| Mattin wa
| Доброго ранку!
|-
| Feasgar math
| Fäsker ma
| Добрий день!
|-
| Dè ni mi dhuibh?
| Dschee ni mi ghuiw
|Чим можу вам допомогти?
|-
| Ciamar a tha sibh?
| Kimmer a ha schiiw
| Як ваші справи?
|-
| Dè tha dol?
| Dsche ha doll
|Що ти це робиш?
|-
| Thigibh a-steach
| Hikiw e-schtscheach
| Заходьте!
|-
| Tha mi duilich
| Ha mi dullich
| На жаль
|-
| Chan eil mi a' tuigsinn
| Chan jäil mi a tukschin
| Я не розумію
|-
| Chan eil mòran Gàidhlig agam
| Chan jäil mooran Gaalik akam
| Я не дуже багато розмовляю гельською.
|-
| A bheil Gàidhlig agad?
| A wäil Gaalik akat
| Ти розмовляєш гельською?
|-
| Tha mi glè sgìth
| ha mi glee skii
| Я втомлений.
|-
| Tha gaol agam ort
| ha güol akam orscht
| Я тебе кохаю.
|-
| Seo a-nis
| scho a-nisch
| Ось так.
|-
| Tha mi a' lorg
| ha mi lorrek
| Я шукаю
|-
| Slàn leat
| slaan lät
| До побачення!
|-
| Mar sin leat
| mar schinn lät
| До побачення ! відповідь на «Slàn leat».
|-
| Slàinte
| slaantsche
| На здоров'я!
|-
| 'S toil leam ceòl
| s toll läm kjool
| Мені подобається музика.
|-
| Tha mi fuar/blàth
| ha mi fuar/blaa
| Мені холодно/тепло.
|-
| Dùin do bheul
| duun do wial
|Стримуй свого язика (замовчи)!
|-
| Tha an t-uisge ann
| ha an tüschke aun
| Дощить
|}

== Словники ==
* [https://web.archive.org/web/20051023012521/http://www.websters-online-dictionary.org/definition/Scottish-english/ Шотландсько-англійський словник]
* [http://www.lexilogos.com/english/gaelic_scottish_dictionary.htm Шотландський Ґельський словник Scottish Gaelic Dictionary Online]

== Джерела ==
* [https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/278/273 Переклад концептів світської лірики вибраних державних діячок Європи (Х–ХVI&nbsp;ст.) (на матеріалі англо- і ґельськомовної поезії)] / Ольга Смольницька. // Актуальні питання іноземної філології.&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 162—172.

== Примітки ==
{{reflist|1}}

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53416/24211.html Шотландська мова]}}
{{Interwiki|gd|Prìomh-Dhuilleag|ґельською|лого=Файл:Wikipedia-logo-gd.png}}
{{Commons category|Scottish Gaelic language}}
* [http://www.abdn.ac.uk/celtic/ Aberdeen University Celtic Department] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081208012252/http://www.abdn.ac.uk/celtic/ |date=8 грудня 2008 }}{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20171001230540/http://www.learn-gaelic.info/ http://www.learn-gaelic.info]{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20090213235935/http://www.akerbeltz.org/fuaimean/roradh.htm Akerbeltz.org&nbsp;— Великий сайт про ґельську мову] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20081104161550/http://www.hp.europe.de/kd-europtravel/gaelic/gaelic0.htm Schottisch Sprache] {{ref-en}}
* Шотландська ґельська мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:gla|Scottish Gaelic. A language of United Kingdom]] {{ref-en}}
* Шотландська ґельська мова на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/scot1245 Language: Scottish Gaelic] {{ref-en}}
* Шотландська ґельська мова на сайті [[Світовий атлас мовних структур|WALS Online]]: [http://wals.info/languoid/lect/wals_code_gae Language Gaelic (Scots)] {{ref-en}}
* [http://chumova.com/шотландська-гельська-мова-зникає-дослідження-uhi-2020.html Шотландська ґельська мова може зникнути за 10 років]{{ref-en}}

{{Шотландія в темах}}
{{Кельти}}
{{Кельтські мови}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Гойдельські мови]]
[[Категорія:Шотландська мова| ]]
[[Категорія:Мови Нової Зеландії]]
[[Категорія:Мови Шотландії]]
[[Категорія:Мови Великої Британії]]
[[Категорія:Мови VSO]]
[[Категорія:Загрожені мови Європи]]