Штучна мембрана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Штучна мембрана — тверда селективно-проникнa перегородка, що розділяє масообмінні апарати на дві робочі зони, в яких підтримуються різні тиски і склади розділюваної суміші.

Мембрани можуть бути виконані у вигляді плоских листів, труб, капілярів і порожнистих волокон. Найбільш поширені штучні мембрани — полімерні мембрани. За певних умов переважно можуть бути використані керамічні мембрани.

Деякі мембрани працюють у широкому діапазоні мембранних операцій, таких як мікрофільтрація, ультрафільтрація, зворотний осмос, первапорація, сепарація газу, діаліз або хроматографія. Спосіб застосування залежить від типу функціональності включення в мембрану, які можуть бути засновані на ізоляції за розміром, хімічній спорідненості або електростатиці.

Використання[ред. | ред. код]

Мембрани найчастіше використовують для очищення води, видалення мікроорганізмів з молочних продуктів, опріснення води, дегідрування природного газу, гемодіалізу або як компоненти паливних елементів. Крім того, штучні мембрани — складова водоізолюючого одягу.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ю. И. Дытнерский, В. П. Брыков, Г. Г. Каграманов. Мембранное разделение газов, Москва, Химия, 1991.