ГЕС Вогельгрюн
| ГЕС Вогельгрюн | |
|---|---|
 | |
| 48°1′13.177200100006″ пн. ш. 7°34′25.9212001″ сх. д. / 48.02033° пн. ш. 7.57387° сх. д. | |
| Країна |  Франція |
| Адмінодиниця | Вогельгрюн |
| Стан | діюча |
| Річка | Рейн |
| Каскад | Рейнський каскад |
| В експлуатації з | 1959 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1959 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 140 МВт |
| Середнє річне виробництво | 820 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслова |
| Розрахований напір | 12,3 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 4 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 |
| Основні споруди | |
| Шлюз | 185х23 + 185х12 |
| Власник | Electricité de France (EDF) |
| Оператор | Électricité de France |
  ГЕС Вогельгрюн | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Вогельгрюн у Вікісховищі | |
ГЕС Вогельгрюн (фр. Vogelgrun) — гідроелектростанція у Франції на Верхньому Рейні. Входить до складу рейнського каскаду, знаходячись між ГЕС Фессенайм (вище по течії) та Маркольсайм. Хоча ця ділянка річки становить кордон між Німеччиною та Францією, остання за умовами Версальського договору має права на її одноосібне господарське використання, що зокрема реалізовано за допомогою відведення рейнської води у Великий Ельзаський канал перед станцією Кембс (ГЕС Вогельгрюн є нижньою із чотирьох, споруджених на цьому каналі).
Канал розділено невеликим острівцем на дві протоки, у правій з яких спорудили греблю руслової ГЕС, а в правій два судноплавних шлюзи. Останні мають довжину у 185 метрів та ширину 23 та 12 метрів.[1]
Машинний зал обладнано чотирма турбінами типу Каплан загальною потужністю 140 МВт. При напорі у 12,3 метри вони забезпечують виробництво 820 млн кВт-год електроенергії на рік.[2]
Управління станцією здійснюється з диспетчерського центру, розташованого на ГЕС Кембс.[3]
Як відмінність комплексу Вогельгрюн від розташованих вище однотипних станцій можна відзначити наявність у природному руслі Рейну додаткової водоспускної греблі з судноплавним шлюзом та малою ГЕС Бризах (2,7 МВт), спорудженою у 2008 році.
Примітки
- ↑ Transport, United Nations Economic Commission for Europe Working Party on Inland Water (2006). Inventory of Main Standards and Parameters of the E Waterway Network "Blue Book" (англ.). United Nations Publications. ISBN 9789211169461.
- ↑ Hydrelect - Le Rhin - Les centrales. www.hydrelect.info. Процитовано 24 липня 2017.
- ↑ EDF - KEMBS HYDROELECTRIC POWER PLANT - Entreprise et Découverte. Entreprise et Découverte (амер.). Процитовано 24 липня 2017.