Птахмос I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:44, 21 лютого 2018, створена Avatar6 (обговорення | внесок) (wd now)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Птахмос I
Ім'я при народженні
p
t
HF31S29A52
Народився15 століття до н. е.
Мемфіс
Помер15 століття до н. е.
Мемфіс
ПідданствоXVIII династія
Діяльністьдержавний діяч, жрецтво
ПосадаВерховний жрець Птаха
ПопередникПтахемред
НаступникСенефер

Птахмос I (*XV ст. до н. е.) — давньоєгипетський державний діяч XVIII династії, верховний жрець Птаха у Мемфісі за володарювання фараонів Хатшепсут та Тутмоса III.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив зі знатного роду Мемфісу. Розпочав кар'єру за Тутмоса II. Першою відомою посаду був жрець-сем, що відповідав за відкриття рота Птаха під час церемоній. За фараона Хатшепсут стає верховним жерцем Птаха. Згодом отримує аристократичний титул іри-пата, що дорівнювалося до принца крові. Згодом стає вісником фараона (відповідальним за розповсюдження наказів та рішень фараона в підвладних землях).

З часом стає «найбільшим начальником над ремісниками». Ймовірно цю посаду було віднято у верховного жерця Амона вже за самостійного правління Тутмоса III, оскільки фараон був занепокоєний посиленням фіванського жрецтва. Птахмос I очолив мемфіське жрецтво за вплив у державі.

Серед державних посад він стає намісником Мемфісу та скарбником фараону в обох домах (Верхньому та Нижньому Єгипті). Крім того, обіймав посаду Начальника в Шести будинках (головою усіх судів Єгипту). Потім призначається носієм печатки та чаті Нижньої Єгипту. Наприкінці життя стає чаті усього Єгипту. Помер ще за життя Тутмоса III.

Поховано в гробниці у некрополі Саккара.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • D.B. Redford, «The Coregency of Tuthmosis III and Amenophis II», Journal of Egyptian Archaeology, vol. 51 (Dec., 1965)
  • Charles Maystre, Les Grands prêtres de Ptah de Memphis, Freiburg, Orbis biblicus et orientalis — Universitätsverlag, 1992
  • Florence Maruéjol, Thoutmôsis III et la corégence avec Hatchepsout, Paris, Pygmalion, 2007