ГЕС Немфорсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:54, 28 березня 2018, створена Uawikibot1 (обговорення | внесок) (вікіфікація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Немфорсен
63°27′ пн. ш. 16°51′ сх. д. / 63.450° пн. ш. 16.850° сх. д. / 63.450; 16.850Координати: 63°27′ пн. ш. 16°51′ сх. д. / 63.450° пн. ш. 16.850° сх. д. / 63.450; 16.850
Країна Швеція Швеція
Адмінодиниця Соллефтео (комуна)
Стан діюча
Річка Онгерманельвен
Каскад каскад на Онгерманельвен
Початок будівництва 1944
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1946, 1973
Основні характеристики
Установлена потужність 115  МВт
Середнє річне виробництво 490  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 22  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Каплан
Кількість та марка турбін 2 KMW + 1 Kvaerner
Витрата через турбіни 600  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 3 ASEA
Основні споруди
Тип греблі бетонна гравітаційна
Висота греблі 10  м
Власник Vattenfall
ГЕС Немфорсен. Карта розташування: Швеція
ГЕС Немфорсен
ГЕС Немфорсен
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Немфорсен у Вікісховищі

ГЕС Немфорсен — гідроелектростанція у центральній частині Швеції. Розташована між ГЕС Ласеле (вище за течією) та ГЕС Муфорсен, входить до складу каскаду на річці Онгерманельвен, яка впадає в Ботнічну затоку Балтійського моря за півтори сотні кілометрів на південний захід від Умео. Також можна відзначити, що у сховище станції Немфорсен впадає справа річка Ф'єлльшеельвен, при цьому ресурс з останньої в основному потрапляє до водойми повз природне русло, з використанням відвідного тунелю ГЕС Кілфорсен.

Для роботи станції річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 10 метрів з трьома водопропускними шлюзами. Інтегрований у неї машинний зал в 1946 році обладнали двома турбінами типу Каплан потужністю по 45 МВт, до яких у 1973-му додали третю з доведенням загальної потужності станції до 115 МВт. Гідроагрегати працюють з напором 22 метри, що забезпечувало виробництво приблизно 0,5 млрд кВт-год електроенергії на рік.

На ГЕС Немфорсен реалізовано поширений у скандинавських країнах тип деривації — до повернення у річку відпрацьована вода прямує по відвідному тунелю довжиною 450 метрів та перетином 130 м2, що допомагає створити необхідний напір.[1][2][3][4]

Примітки

  1. Våra kraftverk: Nämforsen - Vattenfall. powerplants.vattenfall.com. Процитовано 19 березня 2018.
  2. 48 (Teknisk Tidskrift / Årgång 76. 1946). runeberg.org (швед.). Процитовано 19 березня 2018.
  3. Namforsen Hydroelectric Power Station Sweden - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 19 березня 2018.
  4. Bilaga till "Sammanställning av uppskattade anläggningskostnader för fiskvägar samt vattenföringsdata för storskaliga vattenkraftverk Sverige" daterad 2014-02-10, i vilken utförligare metodikbeskrivning redovisas (PDF).