Сициліана (музика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Г. Ф.Гендель. Сициліана з ораторії «Самсон» (фрагмент)

Сициліа́на (італ. siciliana) — Старовинний пасторальний італійський танець у розмірі , або . В 14 столітті формується жанр вокальної, а пізніше й інструментальної сициліани, проте перші зразки, як і описи танцю сициліани не збереглися.

Характерними рисами сициліани є мінорний лад, пунктирний ритм, співу́чість, тричастинна побудова da capo, відсутність стакато. Сициліана набула поширення з 17 століття в творчості А.Скарлатті, Г.Генделя, Й. С. Баха, пізніше — в операх Г.Доніцетті, Дж. Верді, П.Масканьї та ін.

Джерела

  • Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : [рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
  • Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)