ТЕС Джорф-Ласфар
| 33°06′17″ пн. ш. 8°38′12″ зх. д. / 33.104805555556° пн. ш. 8.6366944444444° зх. д. | ||||
| Країна |  Марокко | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Марокко, біля порту Джорф-Ласфар | |||
| Введення в експлуатацію | 1994-2001 (блоки 1-4), 2013-2014 (блоки 5-6) | |||
| Вид палива | вугілля | |||
| Водозабір | морська вода | |||
| Енергоблоки | 2х330 + 2х348 + 2х350 | |||
| Котельні агрегати | Stein (блоки 1-2), ABB CE (блоки 3-4), IHI (блоки 5-6) | |||
| Турбіни | парові T2-B-320-30-02-46 (блоки 1-2), парові ABB DKY3-2N41B (блоки 3-4), MHI (блоки 5-6) | |||
| Електрогенератори | ABB T255-420 (блоки 3-4) | |||
| Встановлена електрична потужність | 2056 | |||
| Материнська компанія | CMS Generation Company | |||
| Сайт | taqamorocco.ma | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Джорф-Ласфар | ||||
 | ||||
33°6′17.3″ пн. ш. 8°38′12.1″ зх. д. / 33.104806° пн. ш. 8.636694° зх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС Джорф-Ласфар — теплова електростанція на атлантичному узбережжі Марокко біля порту Джорф-Ласфар (сотня кілометрів на південний захід від Касабланки). Найпотужніша електростанція в країні.
Площадку для ТЕС обрали на узбережжі південніше від гігантського комплексу з переробки фосфатів Jorf Lasfar Phosphate Hub. Чотири енергоблоки станції, розраховані на використання бітумінозного вугілля, ввели в експлуатацію з 1994 по 2001 роки. Перші два з них обладнали паровими турбінами Alstom потужністю по 330 МВт, а два наступні — паровими турбінами ABB по 348 МВт.
Проект реалізували через Jorf Lasfar Energy Company на умовах build-operate-transfer (будуй-експлуатуй-передай). Наразі станцією керує CMS Generation Company (належить енергетичній компанії емірату Абу-Дабі TAQA), яка також забезпечує постачання вугілля через порт Джорф-Ласфар.[1][2]
У 2013-2014 роках на станції ввели в експлуатацію ще два вугільні енергоблоки потужністю по 350 МВт. Проект коштував 1,6 млрд доларів США, а генеральним підрядником виступив консорціум у складі японської компанії Mitsui та південнокорейської Daewoo. Цю чергу обладнали паровими турбінами компанії Mitsubishi Heavy Industries. Її спорудження потребувало розширення вугільного терміналу до 7 млн тонн на рік.[3][4]
Примітки
- ↑ Jorf Lasfar (JLEC) Thermal Power Plant Morocco - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 16 грудня 2017.
- ↑ Jorf Lasfar Coal-Fired Power Plant Expansion - Power Technology. Power Technology (брит.). Процитовано 16 грудня 2017.
- ↑ JLEC 5&6 | taqamorocco. www.taqamorocco.ma (англ.). Процитовано 17 грудня 2017.
- ↑ Jorf Lasfar Energy Company 5&6 (JLEC 5&6) - Morocco/ Signing of the EPC contract for a coal-fired power plant - MITSUI & CO., LTD. Jorf Lasfar Energy Company 5&6 (JLEC 5&6) - Morocco/ Signing of the EPC contract for a coal-fired power plant - MITSUI & CO., LTD. (англ.). Процитовано 17 грудня 2017.