Вей Юань

Вей Юань
кит. 魏源
Ім'я при народженні	Юаньда
Псевдо	Мошень
Народився	1794(1794) Шаоян, Династія Цін
Помер	1856(1856) Ханчжоу
Країна	Династія Цін
Національність	китаєць
Діяльність	вчений, письменник, мислитель
Науковий ступінь	цзіньши
Знання мов	класична китайська і стара мандаринськаd
Magnum opus	Illustrated Treatise on the Maritime Kingdomsd і Q18837366?
Конфесія	конфуціанство
Медіафайли у Вікісховищі

|підданстов=

Вей Юань (魏源, 1794 —1856) — китайський науковець, поет, письменник, мислитель часів династії Цін. Його вважають «першою людиною в сучасному Китаї, який відкрив очі і побачив увесь світ»

Життєпис

Народився у 1794 році у повіті Лунхуей провінції Хунань. Отримав початкову освіту. У 1822 році складає повітові іспити. У 1831 році переїдить до Янчжоу, де складає провінційні іспити та отримує вченне звання цзюйжень. З цього моменту займав різні адміністративні посади у провінціях. Водночас займався науковою справою, дослідженням історії. У 1845 році склав дімператорські іспити, отримавши ступінь цзіньши. Помер у 1856 році

Ідеї

Вей Юань вважав, що треба засвоїти, перш за все, прикладними знаннями, треба здійснити реформи, вдосконалити адміністративно-політичну систему і принести щастя народу. Для цього Вей Юань висунув свою відому тезу — «вчитися у варварів їх передовій техніці, з тим щоб тримати їх під контролем».

Вей Юань вважав, що конфуціанська вченість далеко не завжди правильно застосовується на практиці. У «Записках Мо» чимало міркувань про старовини і сучасності, про спадкоємність і відмінностях між ними.

Наукова діяльність

Мав велику цікавість стосовно географії. Найбільш значущою є його робота «Ілюстрований трактат про заморські країни» («Хайґо тучжи» 海國圖志 Хайґо тучжи).

У розпал кризи династії Цін став виявляти інтерес до історії. Вагими працями у цій царині є «Військова історія династії Цін» (або «Написи про священні війни», «Нариси з військових досягнень великих попередників» 聖武記 Шенвуцзі), історичні нариси, прсивячені Першій опіумній війні.

Літературна діяльність

У поезії Вей Юань намагався наслідувати Бо Цзюйі, що проявилося в активному використанні форми народних пісень. У доробку Венй Юаня близько 800 віршів, це переважно в основному пейзажна лірика. Відтворюючи картини природи, автор охоче зображав рух в природі, її метаморфози і контрасти, швидку зміну вражень («Спостерігаючи приплив на ріці Цяньтан»).

Водночас у віршах відбиваються соціальні та економічні незаразди народу («Випадкові рядки», «Десять стансів, складених у Цзяньнані»), бюрократизм, розпутство знаті та чиновників («Тринадцять стансів, написаних у столиці»), патріотичні настрої («Десять стансів про осінні настрої», «Десять стансів про морські простори»).

Джерела

• Leonard, Jane Kate. Wei Yüan and China's Rediscovery of the Maritime World. Cambridge, MA: Council on East Asian Studies, 1984.