Європейська вулиця (Прилуки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
вулиця Костянтинівська
Прилуки
Колишні назви
Карла Лібкнехта
Загальні відомості
Протяжність 4,52 км
Транспорт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі малоповерхова та багатоповерхова забудова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Костянтинівська — вулиця у місті Прилуки. Пролягає від вулиці Алгазіна до вулиці Білецького-Носенка. Вулиця пролягає із заходу на схід через усе місто — від Квашинців через Центр до Кустівців.

Прилучаються 1-й Костянтинівський провулок — вулиця Козача — 2-й Костянтинівський провулок — вулиця Андріївська — 1-й Костянтинівський в'їзд — вулиця Ветеранська — Тупий в'їзд — вулиці Іванівська — Земська — Юрія Коптєва — Вокзальна — Садова — Гімназична — Котляревського — Пушкіна — Ярмаркова — Івана Мельниченка — Іподромний провулок — вулиця Житня — 2-й Богунський в'їзд — 2-й провулок Коцюбинського — 3-й Костянтинівський провулок — вулиці Перемоги — Богдана Хмельницького — Поліни Осипенко — Раскової — Герцена — Польова — Дачна.

На перехресті з вулицею Юрія Коптєва перед Міським будинком культури (колишній театр Бродського) розташована Театральна площа.

Нумерація йде від вулиці Алгазіна (№ 2-234, 1-285).

Історія

Прокладена за Генеральним планом забудови міста 1802 року.

1925 названа іменем Карла Лібкнехта — німецького комуніста.

Рішенням сесії міськради від 31 травня 2001 року вулиці повернута її історична назва — Костянтинівська.

Збереглися старі будинки, які є пам'ятками народної архітектури (№ 95, 138 та інші). У будинку № 144 до 1917 року містився притулок.

Установи

  • № 62 — Фабрика художніх виробів «Прилучанка», фабрика взуття;
  • № 117 — Центральна міська аптека;
  • № 117а — Електромонтажне підприємство «Електрон»;
  • № 138 — Дошкільна установа № 4 «Веселка»;
  • № 146 — Старе міське кладовище;
  • № 185 — дитяча лікарня з поліклінікою;
  • № 199а — Науково-виробниче конструкторське бюро пожежних машин;
  • № 259 — Фабрика хімчистки.

Див. також

Джерела

  • Шкоропад Д.О, Савон О. А. Прилуччина. Енциклопедичний довідник. Ніжин, Аспект-Поліграф, 2007.