Закон Юнга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:02, 2 лютого 2019, створена Білецький В.С. (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Закон Юнга[1] - встановлює кількісні співвідношення між рівноважним крайовим кутом змочування Θ і поверхневими енергіями на межі розділу фаз тверде тіло-газ, рідина-тверде тіло і рідина-газ:

,

де , , відповідно поверхневі енергії на межі розділу фаз тверде тіло-газ, рідина-тверде тіло і рідина-газ.

За англійським фізиком Томасом Юнгом.

Вперше французький фізик Атанас Дюпре в 1869 р. описав кількісну залежність між силами, що мають місце на межі фаз твердої і рідкої речовини.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Young, Thomas: An Essay on the Cohesion of Fluids. Philosophical Transactions of the Royal Society of London, The Royal Society, London 1805, Vol. 95, S. 65--87 (Volltext)
  2. Claus Bischof, Wulff Possart: Adhäsion – Theoretische und experimentelle Grundlagen. Akademie-Verlag, Berlin 1983, S. 17 und S. 28