ГЕС Маккормік
| ГЕС Маккормік (фр. Centrale McCormick | |
|---|---|
| 49°11′35″ пн. ш. 68°19′36″ зх. д. / 49.19310000002777628° пн. ш. 68.32690000002777708° зх. д.Координати: 49°11′35″ пн. ш. 68°19′36″ зх. д. / 49.19310000002777628° пн. ш. 68.32690000002777708° зх. д. | |
| Країна | Канада |
| Адмінодиниця | Бе-Комо |
| Стан | діюча |
| Річка | Манікуаган |
| Каскад | Манік-Утард |
| Початок будівництва | 1951 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1953 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 304 МВт |
| Середнє річне виробництво | ??? млн кВт·год |
| Тип ГЕС | греблево-руслова |
| Розрахований напір | ??? м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | радіально-осьові |
| Кількість та марка турбін | 8 |
| Витрата через турбіни | ??? м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | ??? |
| Потужність гідроагрегатів | 335 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна |
| Висота греблі | 30.5 м |
| Довжина греблі | 825 м |
| Шлюз | не є |
| ЛЕП | ??? |
| Власник |
Hydro-Québec (60%) Alcoa (40%) |
  ГЕС Маккормік | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Маккормік (фр. Centrale McCormick) — гребля і ГЕС на річці Манікуаган побудована компаніями Quebec & Ontario Paper Company й the Canadian British Aluminium Company у 3 км на захід від Бе-Комо, Квебек, Канада.[1] Названа на честь полковника Роберта Р. Маккорміка (1880–1955), медіамагната, власника Chicago Tribune.
На момент відкриття у 1952 році, станція забезпечувала електрикою паперовий комбінат, що належав американській газеті[2]
Вже у 1955 році, Manicouagan Power Company планувала перше розширення шляхом додавання турбіни потужністю 44,8 МВт, збільшуючи номінальну потужність до 218 МВт.
З часу відкриття ГЕС Маккормік генерує електрику для целюлозно-паперового та алюмінієвого комбінатів, і мав двох власників AbitibiBowater (60%) й Alcoa (40%). У 1962–1963 рр. уникнув націоналізації електроенергетики Квебеку під егідою Гідро-Квебек[3]
Проте у грудні 2009 року під загрозою банкрутства[4] AbitibiBowater був змушений продати свою 60% частку акцій ГЕС дочірній компанії Hydro-Québec, HQ Manicouagan. Вартість угоди склала C$615 млн.[5]
Поруч з ГЕС Маккормік розташовано ГЕС Манік-1 що має живлення з того ж водосховища — Манік-1. Встановлена потужність зросла за час його існування до 335 МВт.
Примітки
- ↑ Bussières, Paul (1957), Aménagements hydroélectriques récents dans la province de Québec, Cahiers de géographie du Québec (French) , т. 2, № 2, с. 212—214, ISSN 1708-8968, процитовано 25 березня 2009
- ↑ Commission de la toponymie du Québec (9 березня 2009). Centrale McCormick. Topos sur le Web (French) . Quebec City. Процитовано 20 серпня 2010.
- ↑ Bolduc, André; Hogue, Clarence; Larouche, Daniel (1989), Hydro-Québec: l'héritage d'un siècle d'électricité (French) , Montreal: Libre-Expression, с. 170, ISBN 2-89111-388-8
- ↑ Turcotte, Claude (14 березня 2009), AbitibiBowater annonce un plan de recapitalisation - La forestière vend à Hydro-Québec la centrale Manicouagan, Le Devoir, Montreal, процитовано 14 березня 2009
- ↑ Hydro-Québec (April 2010). Shaping The Future : Annual Report 2009 (PDF). Montreal. с. 10. ISBN 978-2-550-58101-7. ISSN 0702-6706. Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2011. Процитовано 8 квітня 2010.