Кацукава Сюнсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:39, 17 квітня 2019, створена Mediafond (обговорення | внесок) (правопис)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кацукава Сюнсен
勝川 春扇
«Ловля карпів»
При народженні Кодзіматі Сюнсен
Народження 1762(1762)
Едо
Смерть 1830
  Едо
Національність японець
Країна Японія Японія
Жанр укійо-е
Діяльність художник
Вчитель Кацукава Сюн'ей і Tsutsumi Torind
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Оклендська галерея мистецтвd і Національний музей світових культурd[1][1]
Автограф

CMNS: Кацукава Сюнсен у Вікісховищі
Підпис Кацукава Сюнсена

Кацукава Сюнсен (яп. 勝川 春扇; 17621830) — японський художник періоду Едо. Представник школи Кацукава. Відомий також як Кацукава Сюнкьо II.

Життєпис[ред. | ред. код]

Про його походження замало відомостей. Народився в Едо у 1762 році, отримавши ім'я Сейдзіро. Спочатку навчався у представника школи Рін Цуцумі Торіна III. У 1806 або 1807 році стає учнем художника Кацукава Сюн'ея. Після цього змінив прізвище й ім'я на Кацукава Сюнсен. 1820 році стає очільником школи Кацукава.

З 1823 року відмовився від живопису, переключившись на розпис порцеляни. Помер у 1830 році.

Творчість[ред. | ред. код]

Розквіт діяльності припадає на 1805—1821 роки. Відомий своїми жанровими сценами, пейзажами і гравюрами в жанрі бідзінга (зображення красунь). Розпочав свій творчий шлях зі створення книжкових ілюстрацій до історичних повістей і розповідей (ґокан). Також виконав серію малюнків до любовних романів, написаним його дружиною, відомою письменницею Ґеккотей Содзо. Слідом за майстрами школи Кацукава, художник розробляв жанр театральної гравюри.

Погрудні портрети і зображення в повний зріст відомих акторів, диптихи і триптихи зі сценами із вистав не несуть драматичного напруження, властивого робіт художників старшого покоління, а створюють атмосферу спокою і величі. Настрій елегійного смутку і поетичності відчутно в жіночих образах («Куртизанка, що тримає кайсі», серія «Пори року») і пейзажних композиціях Сюнсена (серія «36 видів Фудзі»). На початку 1820-х років він створив пейзажну серію з видами Едо, використовуючи прийоми західного живопису — лінійну перспективу і світлотіньове моделювання (кьяроскуро).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Lane, Richard. (1978). Images from the Floating World, The Japanese Print. Oxford: Oxford University Press. ISBN 9780192114471
  • Newland, Amy Reigle. (2005). Hotei Encyclopedia of Japanese Woodblock Prints. Amsterdam: Hotei. ISBN 9789074822657
  1. а б NMVW-collection website