Мовуазенська гребля
Мовуазенська гребля — бетонна аркова гребля змінного радіусу у на річці Dranse de Bagnes в долині Валь-де-Бань, кантон Вале, Швейцарія.
Будівництво споруди тривало в 1951 — 1957 роках з наступним заповненням водосховища у 1958-му. Первісна висота греблі становила 237 м. У 1991 році задля накопичення додаткового обсягу води для зимового періоду надбудували ще 13 метрів, що довело висоту греблі до 250 м при довжині по гребеню 520 м.
Дамба є частиною каскаду споруд дериваційних ГЕС, сумарна потужність якого 363 МВт. Вона утворює велике водосховище, ресурс з якого за допомогою деривації подається до гідроелектростанцій Фіоннай (Fionnay) та Ріддес (Riddes). Спочатку вода з озера Мовуазен надходить до трьох радіально-осьових турбін гідроагрегатів станції Фіоннай сумарною потужністю 138 МВт, які працюють при напорі у 482 метри. Далі вона спрямовується до ГЕС Ріддес, де, падаючи з висоти 1014 метрів, розкручує ковшові турбіни п'яти гідроагрегатів сумарною потужністю 225 МВт. Разом дві електростанції виробляють 943 млн кіловат-годин на рік.
Крім вироблення електроенергії, гребля служить для контролю паводків, попереджуючи повені на кштал тих, що відбулись тут у 1595 і 1818 роках.
У 1960-70-х роках над греблею нависла загроза у вигляді одного з найбільших льодовиків Швейцарських Альп Giétro, сусіднього з озером Мовуазен. Через можливі льодоспади існував ризик переповнення водосховища, але з 1980 року Giétro став відступати.