Паралімпійський біатлон
Паралімпійський біатлон — різновид біатлону для інвалідів. Вперше такі змагання були проведені на Паралімпійських іграх 1988 в Інсбруку (Австрія). На Паралімпійських іграх 1994 року у норвезькому Ліллехаммері паралімпійський біатлон вперше ввійшов в офіційну програму змагань. Тоді ж на Олімпійських та Паралімпійських іграх стала використовуватися одна і та ж траса для проведення змагань з лижних гонок та біатлону.
Спеціальне спортивне обладнання
Незрячі і слабозорі спортсмени при стрільбі використовують рушниці, оснащені електронно-акустичними окулярами. Чим ближче приціл до цілі, тим голосніше сигнал.
Для людей з ослабленим зором використовуються мішені діаметром 30 мм, для людей з іншими видами інвалідності — 20 мм.
Спортсмени з відповідними фізичними обмеженими можливостями використовують спеціально сконструйоване крісло, яке кріпиться до пари лиж. Такі лижі коротше звичайних і приєднуються до крісла з допомогою звичайних кріплень, використовуються також і в лижних гонках.
Спортсмени з ампутаціями можуть користуватися чиєюсь підтримкою під час стрільби.