ГЕС Clabucet
ГЕС Clabucet | |
---|---|
45°29′32″ пн. ш. 25°09′04″ сх. д. / 45.49227777780577497° пн. ш. 25.151166666694777518° сх. д.Координати: 45°29′32″ пн. ш. 25°09′04″ сх. д. / 45.49227777780577497° пн. ш. 25.151166666694777518° сх. д. | |
Країна | Румунія |
Стан | діюча |
Річка | Димбовіца |
Каскад | каскад на Димбовіці |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1984 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 64 МВт |
Середнє річне виробництво | 57 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 253 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 2 |
Витрата через турбіни | 35 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
Основні споруди | |
Тип греблі | кам'яно-накидна споруда із бетонним облицюванням |
Висота греблі | 107 м |
Довжина греблі | 267 м |
Власник | Hidroelectrica S.A. |
Мапа | |
ГЕС Clabucet — гідроелектростанція у південній частині Румунії в повіті Арджеш (історичний регіон Мунтенія). Становить верхню ступінь у каскаді на річці Димбовіца (ліва притока річки Арджеш, яка в свою чергу є лівою притокою Дунаю).
Спорудження гідровузла у верхів'ях Димбовіци, яка дренує південний схил гірського масиву Фегераш, було зумовлене як потребами гідроенергетики, так і необхідністю подачі додаткового ресурсу для водопостачання румунської столиці Бухареста, яке здійснюється, перш за все, з Димбовіци. В межах цього проекту річку перегородили греблею Pecineagu. Це кам'яно-накидна споруда з бетонним облицюванням висотою 107 метрів та довжиною 267 метрів, на спорудження якої пішло 2 млн м3 матеріалу. Вона створила водосховище об'ємом 69 млн м3, в тому числі 6 млн м3 призначено для протиповеневих заходів.
Від греблі до машинного залу ГЕС Clabucet веде тунель довжиною 9,7 км, який забезпечує напір у 253 метри. Зал обладнано двома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 64 МВт, які, втім, виробляють на рік лише 57 млн кВт-год. Відпрацьована вода потрапляє назад до Димбовіци.
Греблю Pecineagu та ГЕС Clabucet ввели в експлуатацію у 1984 році. На другому етапі велось будівництво дериваційного тунелю, яким до водосховища повинна була перекидатись вода з північного схилу масиву Фегераш, з басейну приток річки Олт. У 1992 році ці роботи припинили, спорудивши 12 із 32 км траси. Проте у період з 2001 по 2003 рік проект все-таки завершили. В посушливий сезон зазначений дериваційний тунель може працювати у реверсному режимі, забезпечуючи водопостачання району Фегераш.[1]
Примітки
- ↑ Hidroconstructia 1.1. www.hidroconstructia.com. Процитовано 18 червня 2017.