ГЕС Långå

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:43, 30 червня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Långå
62°27′47″ пн. ш. 13°04′45″ сх. д. / 62.46311100002777295° пн. ш. 13.07930600002777943° сх. д. / 62.46311100002777295; 13.07930600002777943Координати: 62°27′47″ пн. ш. 13°04′45″ сх. д. / 62.46311100002777295° пн. ш. 13.07930600002777943° сх. д. / 62.46311100002777295; 13.07930600002777943
Країна Швеція Швеція
Стан діюча
Річка Юснан
Каскад каскад на Юснані
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1973
Основні характеристики
Установлена потужність 156  МВт
Середнє річне виробництво 192 (Lossen), 215 (Grundsjön)  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 130 (Lossen), 218 (Grundsjön)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 2
Витрата через турбіни 60 (Lossen)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Потужність гідроагрегатів 62 (Lossen), 94 (Grundsjön)  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна (Grundsjön)
Висота греблі 20 (Lossen), 23 (Grundsjön)  м
Власник Fortum Generation AB
ГЕС Långå. Карта розташування: Швеція
ГЕС Långå
ГЕС Långå
Мапа
Мапа

ГЕС Långå – гідроелектростанція у центральній частині Швеції. Знаходячись перед ГЕС Halvfari, становить верхній ступінь в каскаді на річці Юснан, яка впадає у Ботнічну затоку Балтійського моря біля міста Юсне.

В 1962 році для накопичення ресурсу у інтересах всього каскаду на Юснані в його верхів’ях звели греблю Lossen. Ця споруда висотою 20 метрів утримує водосховище з припустимим коливанням рівня поверхні в діапазоні 27 метрів та корисним об‘ємом 500 млн м3. Із нього через лівобережний гірський масив прокладено дериваційний тунель довжиною понад 10 км до розташованого на глибині біля 200 метрів машинного залу. Тут подана з Lossen вода живить турбіну типу Френсіс потужністю 62 МВт, яка при напорі у 130 метрів забезпечує виробництво 192 млн кВт-год електроенергії на рік.

Машинний зал ввели в експлуатацію у 1973 році з двома гідроагрегатами. Другий, обладнаний турбіною того ж типу з потужністю 94 МВт, отримує ресурс по іншому дериваційному тунелю довжиною 6 км, прокладеному від сховища на лівій притоці Юснану річці Міттан. В 1973-му її перекрили земляною греблею висотою 23 метри, яка утримує водосховище Grundsjömagasinet з припустимим коливанням рівня поверхні в діапазоні 23,5 метра та корисним об‘ємом 285 млн м3. При роботі з ресурсом із Міттан створюється більший напір – 218 метрів, що є п’ятим показником у Швеції та забезпечує виробництво 215 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода відводиться до Юснану через тунель довжиною 2,9 км.[1][2][3][4][5][6][7]

У середині 2010-х з метою підвищення безпеки на гідротехнічних спорудах підсилили греблю Lossen, для чого зокрема спорудили два водопропускні шлюзи, що виводять до дренажного каналу довжиною 0,55 км. Проект потребував земляних робіт в об’ємі 700 тис м3, крім того, знадобилась виїмка 70 тис м3 скельних порід.[8]

Також у 2010-х компанії Rainpower замовили модернізацію турбіни гідроагрегату G1, який використовує ресурс із Lossen.[9]

Примітки

  1. Bilaga till "Sammanställning av uppskattade anläggningskostnader för fiskvägar samt vattenföringsdata för storskaliga vattenkraftverk Sverige" daterad 2014-02-10, i vilken utförligare metodikbeskrivning redovisas (PDF).
  2. DAMMSÄKERHET Beredskapsplanering för dammbrott – Ett pilotprojekt i Ljusnan (PDF).
  3. -'. docplayer.se. Процитовано 26 березня 2018.
  4. Långå — Henrik von Klopp. www.vonklopp.se (sv-SE) . Процитовано 26 березня 2018.
  5. Our hydro power plants along Ljusnan | Fortum. www3.fortum.com (англ.). Процитовано 26 березня 2018.
  6. De största vattenkraftstationerna - Energiföretagen Sverige. www.energiforetagen.se. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 26 березня 2018.
  7. Diva-portal 461770 (PDF).
  8. Lossendammen i västra Härjedalen, Ljusnans största magasin, säkras för cirka 240 miljoner kronor. nordiskaprojektenergi.se (sv-SE) . Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
  9. - Rainpower. www.rainpower.no (норв.). Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.