Роздобудько Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:11, 21 липня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Микола Роздобудько
Особисті дані
Повне ім'я Микола Миколайович
Роздобудько
Народження 4 лютого 1969(1969-02-04) (55 років)
  Запоріжжя, УРСР
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР «Металург» (З)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989 СРСР «Металург» (З) 1 (0)
1989—1992 СРСР/Україна «Нива» (В) 74 (12)
1992 Україна «Хімік» (Ж) 15 (4)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2010
2011
2011
Україна «Фенікс-Іллічовець-2»
Україна Динамо (Хм)
Україна Динамо (Хм)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Микола Миколайович Роздобудько (нар. 4 лютого 1969, Запоріжжя, УРСР) — радянський та український футболіст, нападник. Згодом — тренер. На даний час працює директором футбольного центру клубу «Іртиш».

Кар'єра гравця

Вихованець запорізького «Металурга», де навчався у тренерів Валентина Гришина і Бориса Зозулі. З 1987 року по 1988 рік служив у Південній групі військ[1]. Розпочав кар'єру футболіста в 1989 році в запорізькому «Металурзі». У складі команди провів по одній грі в Першій лізі СРСР і Кубку СРСР, де забив гол у ворота одеського «Чорноморця» (1:1)[2].

Наступним його клубом стала вінницька «Нива». Микола став гравцем основного складу і провів у Другій лізі більше сімдесяти матчів. Раздобудько забивав голи в міжнародних товариських матчах «Ниви», будучи за цим показником рекордсменом клубу за забитими голами в товариських міжнародних іграх - 14 м'ячів[3]. Є автором 150-го гола «Ниви» в міжнародних матчах і 1700-го голу в чемпіонатах СРСР[4][5]. У складі «Ниви» також провів три гри в першому чемпіонаті незалежної України. Після чого перейшов у житомирський «Хімік» з Першої ліги. Відігравши в складі команди 15 матчів і забивши 4 м'ячі, залишив її.

Потім виступав за ряд аматорських клубів - вінницькому «Інтегралі» (в складі якої провів одну гру в Кубку України), котовському «Бірзулу» і кирнасівському «Поділлі».

Кар'єра тренера

По завершенню кар'єри футболіста став працювати дитячим тренером у запорізькому «Металурзі». Працював з дітьми 1986 року народження, разом з якими займав четверте місце дитячо-юнацькій футбольній лізі України в сезоні 2001/02 і в 2002 року перемагав на Спартакіаді з міні-футболу серед школярів. У цьому випуску серед його вихованців були Володимир Аржанов, Ігор Дудник, Володимир Жук і Антон Гай[6]. З хлопцями 1994 року народження завойовував срібло ДЮФЛ сезону 2007/08 років[7]. У цьому випуску він виховав футболістів Андрія Блізніченка, Олега Данченка і Дмитра Іванісеню[8].

Потім працював в російських командах «Нижній Новгород» (старшим тренером дубля) і «Краснодар» (головним тренером дубля і тренером футболістів 1994 року народження)[9]. У серпні був призначений головним тренером другої команди «Фенікса-Іллічовця» з кримського Калініно, проте пропрацював там місяць. Наступним його клубом став білоруський «Дніпро» з Могильова, де він працював з молодіжною командою[6].

У травні 2011 року очолив хмельницьке «Динамо», яке виступало у другій лізі чемпіонату України[10]. Вирішальну роль у переїзді зіграли дружні стосунки з директором клубу Валерієм Кроханом[6]. Його помічником став Євген Булгаков, разом з яким він працював у «Металурзі» та «Феніксі-Іллічовці». Раздобудько привів в команду групу молодих гравців із запорізького «Металурга»[11]. У середині серпня він був відправлений відставку[12]. Наприкінці вересня він знову був призначений тренером «Динамо». Через два тижні, після матчу з «Прикарпаттям» (поразка 2:6), знову покинув команду[13][14].

У 2011 році працював спортивним директором академії одеського «Чорноморця». На початку березня 2012 року призначений технічним директором Федерації футболу Казахстану, через два місяці став директором футбольного центру павлодарського «Іртиша»[15].

Статистика

Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок
Матчі Голи Матчі Голи
1989 «Металург» (Запоріжжя) Перша ліга СРСР 1 0 1 1
1990 «Нива» (Вінниця) Друга ліга 39 8
1991 32 4
1992 «Хімік» (Житомир) 3 0
1992 «Хімік» (Житомир) Перша ліга 15 4
1993/94 «Інтеграл» Чемпіонат Вінницької області 1 1

Джерело:

Примітки

  1. Профіль (ua) . ukr-footbal.org.ua. Процитовано 10 червня 2017.
  2. «Чорноморець» Одеса - «Металург» Запоріжжя - (1: 1) 18.07.1989 Кубок СРСР 1989/90 (рос.). footballfacts.ru. Процитовано 10 червня 2017.
  3. Історія (рос.). Сайт уболівальників ФК «Нива» Вінниця. Процитовано 10 червня 2017.
  4. 4 лютого (рос.). vinfoothistory.vn.ua. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 10 червня 2017.
  5. 5 листопада (рос.). vinfoothistory.vn.ua. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 10 червня 2017.
  6. а б в Володимир Холод (22.06.2011). Микола Роздобудько. Тренер «Динамо»: «Ми повинні бути стильною та боєздатною командою» (ua) . vinfoothistory.vn.ua. Архів оригіналу за 29.08.2017. Процитовано 10 червня 2017.
  7. Школа (рос.). Офіційний сайт ФК «Металург» (Запоріжжя). Процитовано 10 червня 2017.
  8. Ігор Павленко (19.06.2015). Микола Роздобудько: Працюємо в Казахстані, пам'ятаємо про Україну (рос.). UA-Футбол. Процитовано 10 червня 2017.
  9. Олег Столбєцов (17.01.2010). Юні «Городяни» грають по-крупному (рос.). Офіційний сайт ФК «Краснодар». Процитовано 10 червня 2017.
  10. Микола Роздобудько очолив хмельницьке «Динамо» (ua) . UA-Футбол. 07.05.2011. Процитовано 10 червня 2017.
  11. http://football.ua/ukraine/147199-vtoraja-lyga-gruppa-a-na-zymovku.html
  12. «Динамо» знову без головного тренера (ua) . ФК «Поділля». 16.08.2001. Архів оригіналу за 29.08.2017. Процитовано 6 червня 2017.
  13. Микола Роздобудько очолив хмельницьке «Динамо» (ua) . UA-Футбол. 28.09.2011. Процитовано 10 червня 2017.
  14. Віктор Паламарчук (17.10.2011). Хмельницьке «Динамо» очолив новий тренер (ua) . UA-Футбол. Процитовано 10 червня 2017.
  15. Профіль (рос.). Офіційний сайт ФК «Іртиш». Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 10 червня 2017.

Посилання