ТЕС Тальха
31°3′43.765512783636″ пн. ш. 31°23′31.879938467969″ сх. д. / 31.06216° пн. ш. 31.39219° сх. д. | ||||
Країна | Єгипет | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | Єгипет, у 50 км від міста Дум'ят | |||
Введення в експлуатацію | 1979—1980 (газові турбіни), 1993—1995 (Тальха 210), 2006—2010 (Тальха 750) | |||
Модернізація | 1989 (модернізація у парогазову) | |||
Вид палива | природний газ | |||
Водозабір | рукав дельти Ніла | |||
Енергоблоки | 1х116 + 2х210 + 1х750 | |||
Котельні агрегати | SES TLMACK (Тальха 210), 2 котли-утилізатори CMI (Тальха 750) | |||
Турбіни | 8 газових GE 5001 + 2 парові GE SCSF STAG (парогазові блоки 1989 року), парові Skoda (Тальха 210), 2 газові Siemens V94.3A + парова Alstom (Тальха 750) | |||
Електрогенератори | Skoda (Тальха 210), 2 Siemens + 1 Alstom (Тальха 750) | |||
Встановлена електрична потужність | 1402 | |||
Материнська компанія | Middle Delta Electricity Production Company | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
31°11′6.4″ пн. ш. 30°31′44.8″ сх. д. / 31.18511° пн. ш. 30.52911° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС Тальха — теплова електростанція на півночі Єгипту в дельті Нілу, розташована за 50 км на південний захід від Дамієтти.
Перша черга ТЕС складалась із введених у 1979—1980 роках восьми газових турбін потужністю по 25 МВт. Це була перша із трьох (далі були ТЕС El-Seiuf та ТЕС Махмудія) газотурбінних станцій такої потужності, зведених у дельті Нілу невдовзі після початку розробки першого офшорного газового родовища Абу-Маді. А вже за десять років, у 1989-му, станція Тальха пройшла модернізацію та стала першою в країні, переведеною на роботу в комбінованому парогазовому циклі. Для цього її доповнили двома паровими турбінами потужністю по 46 МВт, кожна з яких живилась від чотирьох котлів-утилізаторів, які в свою чергу отримували енергію після газових турбін. Таким чином, було створено два блоки комбінованого циклу,[1] що істотно підвищує паливну ефективність роботи. Можливо відзначити, що станом на осінь 2017 року внаслідок зносу обладнання потужність введених у 20-му столітті газових турбін зменшилась з 25 до 19 МВт, а парових з 46 до 40 МВт.[2]
У середині 1990-х на ТЕС спорудили два класичні конденсаційні блоки потужністю по 210 МВт, обладнані паровими турбінами Skoda (станція Тальха 210).[3]
А в 2006—2010 роках тут ввели в експлуатацію один енергоблок, виконаний за технологією комбінованого парогазового циклу. Він обладнаний двома газовими турбінами компанії Siemens типу V94.3A, які через котли-утилізатори живлять одну парову турбіну компанії Alstom. Потужність кожної з турбін становить 250 МВт (станція Тальха 750).[4]
Забір води охолодження відбувається в одному з рукавів дельти Ніла.
Примітки
- ↑ Talkha CCGT Power Plant Egypt - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 5 грудня 2017.
- ↑ Power Plants list| Cairo|West|East |Middle|Delta|Upper Egypt. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 5 грудня 2017.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Talkha Steam210 Power Plant Egypt - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 5 грудня 2017.
- ↑ Talkha 750 CCGT Power Plant Egypt - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 5 грудня 2017.