Гудович Андрій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:38, 11 серпня 2019, створена Леонід Панасюк (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Павлович Гудович
Прапор
Прапор
сотник
 
Смерть: 1734
Країна: Гетьманщина
Рід: Гудовичі
Батько: Павло Гудович
Мати: Анастасія
Шлюб: Марфа Гнатівна Рубець
Діти: Василь
Іван
Василіса
Одарка
Марія
Гафія

Андрій Гудович (*д/н — 1734) — український державний діяч часів Гетьманщини, бакланський сотник в Стародубському полку.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі шляхетського козацько-старшинського роду Гудовичів гербу Одровонж. Син Павла Гудовича, сотника бакланського. Дата і місце народження невідомі. 1700 року батько загинув у битві під Нарвою. Оженився на представниці роду полкової старшини Рубців. 22 січня 1705 року купив у військового товариша Ничипора Сильченка двір з ґрунтами в снлі Івайтенки, де успадкував майно від матері. Того ж року стає військовим товаришем Стародубського полку.

У 1709 році обирається сотником бакланським. 30 квітня 1709 року отримав гетьманський універсал Івана Мазепи на урочище Хрулівку, а 3 жовтня цього ж року на села Івайтенки і Водневку. У 1712 року залишив уряд сотника . 1713 року стає значним військовим товаришем. Завершив кар'єру бунчуковим товаришем. 1732 року купив у Павла Пучковського село Агоряни. Помер у 1734 році.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Марія, донька Гната Рубця, значкового товариша в Стародубському полку

Діти:

  • Одарка (Дар'я), дружина Олександра Дублянського, генерального судді
  • Марія, дружина Семена Єсимонтовського, бунчукового товариша
  • Василь, генеральний підскарбій, таємнийрадник
  • Іван, бунчуковий товариш
  • Василіса, дружина: 1) Івана Павловича Величковського, підкоморія земського Чернігівського; 2) Івана Сангурського, підкоморій земський Чернігівський
  • Гафія, дружина Йосипа Рославця, бунчукового товариша

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — 432 с