Цистиди
Цистиди (з грец. суstis – міхур) – стерильні, безколірні або слабо забарвлені клітини, що містяться в гіменіальному шарі плодового тіла базидієвих грибів (Basidiomycotа). Різновиди цистид відрізняються контурами, ступенем потовщення клітинної оболонки, наявністю кристалічних інкрустацій тощо: вирізняють тонкостінні й товстостінні, мішкоподібні, пляшкоподібні, веретеноподібні, сферичної чи булавоподібної форми, деякі з відкладанням кристалів оксалатів кальцію або з численними відгалуженнями. За місцем утворення розрізняють хейлоцистиди (на гостряку пластинки плодового тіла), плевроцистиди (збоку пластинки), каулоцистиди (на ніжці).
Функції цистид до кінця не з’ясовані. У деяких цистидах відкладаються різні речовини, що, ймовірно, виконують екскреторну роль, інші – опорну роль, зміцнюючи й оберігаючи гіменіальний шар від механічних подразнень. Термін цистиди запропонував у 1837 р. франц. міколог Ж. А. Левельє (1796–1870) у книзі «Дослідження гіменія шапинкових грибів», описуючи специфічні репродуктивні структури грибів, які він назвав базидіями[1][2].
Примітки
- ↑ Калинець-Мамчур, Звенислава (2011). Словник-довідник з альґології та мікології (українською) . Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. с. 227-228. ISBN ISBN 978-966-613-821-0.
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка) - ↑ Леонтьєв Д.В., Акулов О.Ю. (2007.). Загальна мікологія: Підручник (українською) . Харків: Основа. с. 228.
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |