Онемен (затока)
| чукот. Онмын | |
|---|---|
| 64°42′ пн. ш. 176°43′ сх. д. / 64.700° пн. ш. 176.717° сх. д.Координати: 64°42′ пн. ш. 176°43′ сх. д. / 64.700° пн. ш. 176.717° сх. д. | |
| Частина від | Берингове море |
| Прибережні країни | Росія |
| Регіон | Чукотський автономний округ |
| Площа | біля «60x5 км» |
| Максимальна глибина | 19 м |
| Вливаються |
|
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 2122473 |
  Онемен Онемен (Росія) | |
 | |
Онемен — затока біля східного берега Берингового моря. Відноситься до Анадирського району Чукотського автономного округу.
Є естуарієм. Ширина біля входу 5 км, глибина до 20 м
Гідронім[ред. | ред. код]
Назва в перекладі з чукот. «Онмын» — «той що вдається глибоко»[1].
Гідрографія[ред. | ред. код]
Розташований на захід від Анадирського лиману, з яким зв'язується Горлом Річки Анадир. Відкритий на схід, заглиблений у материк на 42 км. Західна межа проходить через миси Вешала і Американську кішку, східна — через миси Неймана і Довгий.
Північний берег затоки частиною низький з невеликими кам'янистими височинами, частиною обривистий. На меридіані гирла річки Велика від північного берега виступає півострів, обмежений мисами Кедровий і Кедрова кішка. Південно-західний і південно-східний береги затоки переважно низькі, заболочені. Вздовж узбережжя простягаються великі мілини, які частково висихають. Донний ґрунт — мул і пісок.
У затоку впадають річки Анадир і Велика (затока Малий Онемен). У затокі знаходиться Гнилий Кут затоки Онемен, в який впадає річка Кутова. На узбережжі виділяються миси Довгий, Глибокий (Мала Нерпичя Кішка), Морошечний, Неймана.
Населених пунктів на узбережжі затоки немає.
Судноплавство[ред. | ред. код]
Посередині затоки проходить фарватер шириною 0,2—1,6 милі, глибини на якому складають 6,2—31,5 м. Фарватер огороджений буями, що святяться, на мисах затоки встановлені радіолокаційні відбивачі. Через складні течії в акваторії затоки і частих вітрів, які підіймають і високу круту хвилю, судноплавство можливе тільки в тиху погоду в умовах гарної видимості[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь Северо-Востока СССР / науч. ред. Г. А. Меновщиков ; ДВО АН СССР. Сев.-Вост. комплекс. НИИ. Лаб. археологии, истории и этнографии. — Магадан: Магад. кн. изд-во, 1989. — 456 с. — 15 000 экз. — ISBN 5-7581-0044-7.
- ↑ ГУНиО МО СССР. Лоция реки Анадырь / под ред. Р. Я. Ахматицкого. — ЦКФ ВМФ, 1987. — 181 с.