Координати: 46°39′37.800000099996″ пн. ш. 117°25′41.880000099975″ зх. д. / 46.66050° пн. ш. 117.42830° зх. д. / 46.66050; -117.42830

ГЕС Ловер-Граніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Ловер-Граніт
46°39′37.800000099996″ пн. ш. 117°25′41.880000099975″ зх. д. / 46.66050° пн. ш. 117.42830° зх. д. / 46.66050; -117.42830
КраїнаСША США
АдмінодиницяВітмен[1]
Ґарфілд
Стандіюча
РічкаСнейк
Каскадкаскад на Снейк
Початок будівництва1965
В експлуатації з1975
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів19751979
Основні характеристики
Установлена потужність810  МВт
Середнє річне виробництво1790  млн кВт·год
Тип ГЕСпригреблева
Розрахований напірвід 23 до 32  м
Характеристики обладнання
Тип турбінКаплан
Кількість та марка турбін3 Baldwin-Lima-Hamilton + 3 Allis Chalmers
Кількість та марка гідрогенераторів3 Westinghouse + 3 General Electric
Потужність гідроагрегатів6х135  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонна + земляна
Висота греблі55  м
Довжина греблі975  м
Шлюз205х26
ВласникU.S. Army Corps of Engineers
ОператорКорпус інженерів армії США
ГЕС Ловер-Граніт. Карта розташування: США
ГЕС Ловер-Граніт
ГЕС Ловер-Граніт
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Ловер-Граніт у Вікісховищі

ГЕС Ловер-Граніт — гідроелектростанція у штаті Вашингтон (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС Геллз-Каньйон (вище по течії) та ГЕС Літтл-Гус, входить до складу каскаду на річці Снейк, лівій притоці Колумбії (має гирло на узбережжі Тихого океану на межі штатів Вашингтон та Орегон).

У межах проекту річку перекрили комбінованою греблею висотою 55 метрів та довжиною 975 метрів. Її лівобережна частина виконана як бетонна споруда та включає судноплавний шлюз із розмірами камери 205х26 метрів, тоді як до правого берегу прилягає земляна секція греблі. Споруда утримує витягнуте по долині Снейк на 63 км водосховище з площею поверхні 36 км2 та об’ємом 597 млн м3 (корисний об’єм 54 млн м3), в якому припустиме коливання рівня у операційному режимі між позначками 223,4 та 224,9 метра НРМ.

Пригреблевий машинний зал обладнали шістьома турбінами типу Каплан потужністю по 135 МВт. Вони використовують напір від 23 до 32 метрів (номінальний напір 28 метрів) та у 2015 році забезпечили виробництво 1,79 млрд кВт-год електроенергії на рік.[2][3]

Примітки

  1. National Inventory of Dams — 1975.
  2. Walla Walla District - Lower Granite Lock and Dam. www.nww.usace.army.mil. Процитовано 1 квітня 2019.
  3. PLANNING AND DESIGN OF HYDROLECTRIC POWER PLANT STRUCTURES (PDF).