Щитковий сцинк

Щитковий сцинк (Eurylepis taeniolatus) представник роду щиткових сцинків. Раніше цей вид відносили до роду довгоногих сцинків. Є три підвиди.

Опис

Сягає у довжину 30 см. Колір шкіри сталевий або бурий, або коричневий з характерним бронзовим відливом, на спині є численні чорно-коричневі плями, які розташовані рядами. Хвіст має блакитнуватий або зеленувато-синій колір з темними плямами у вигляді довгастих та поперечних рядів. Горло червоно-жовте або яскраво-помаранчеве. Вдовж хребта тягнеться ряд сильно розширених щитків.

Спосіб життя

Мешкає у передгір'ях, забирається доволі високо у гори (1300—1600 м), мешкає на кам'янистому ґрунті, часто влаштовується в ущелинах. Водночас риє нори у м'якому ґрунті завдовжки 40 см.

Харчується комахами, павуками, безхребетними, плодами та листям.

У липні самка відкладає 3—6 яєць, дитинча з'являються на початку вересня.

Розповсюдження

Цей вид сцинків мешкає у Передній та Середній Азії, Пакистані, на заході Індії, в Афганістані, Ірані.

Джерела

• Shcherbak N N. 1990 Systematics And Geographic Variability Of Eumeces-Taeniolatus Sauria Scincidae [In Russian]. Vestnik Zoologii. 1990. no. 3, pp. 33–40.