Гіперкон'югація

Гіперкон'югація (рос. сверхсопряжение, англ. hyperconjugation) — у формальному аналізі, де розрізняють σ- та π-зв'язки, це взаємодія між σ-зв'язками та системою π-зв'язків. Така пiдвищена взаємодiя зв'язкiв СH_n (n= 1 — 3) із сусiднiми кратними зв'язками в результатi часткового перекривання σ-орбiталей зв'язкiв C-H (таких, що підходять за симетрією) з вакантними π-орбiталями сусiдніх кратних зв'язкiв проявляється в аномальному електронодонорному впливовi гiперкон'югованих алкільних груп здебiльшого на реактивнiсть, але меншою мiрою вiдбивається на фiзичних властивостях молекул. Таким чином відбувається стабілізація частково заповненої чи незаповненої π-орбіталі за рахунок перекривання із заповненою зв'язуючою σ-орбіталлю.

Синонім— ефект Бейкера— Натана.

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0