Полянський Олег Арсенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:11, 28 липня 2020, створена Помаранча (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Арсенович Полянський
Народився 25 червня 1950(1950-06-25) (73 роки)
с. Волосянка, Сколівський район, Львівська область, Україна
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність історик
Alma mater Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Вчене звання професор
Науковий ступінь Кандидат історичних наук
Членство Національна спілка журналістів України
Нагороди імені братів Богдана і Левка Лепких

Олег Арсенович Полянський (нар. 25 червня 1950, с. Волосянка Сколівського району Львівської області, Україна) — український історик, педагог, громадський діяч. Кандидат історичних наук (1985), доцент (1992), професор (2011). Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької та громадсько-політичної премії ім.Богдана та Левка Лепких (1995), нагороджений почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2011), подякою МОН (2015). Член Національної спілки журналістів України (2000), Національної спілки краєзнавців України (2000), товариства «Просвіта» (2000).

Громадсько-політичний діяч: член Крайової ради і Політпроводу Тернопільської крайової організації Народного Руху України (1989-1999), заступник голови ТКО НРУ (1998-1999); завідувач відділу історії Інституту національного відродження України; член редколегій часописів «Тернопіль», «Мандрівець», газет «Тернове поле», «Ровесник». Автор і ведучий радіопередачі «Отчий світильник» (1991-2002), телепередачі «Історії вимір» Тернопільської обласної телерадіокомпанії; автор сценарію та ведучий телефільмів «Тарас Шевченко і Тернопільщина», «Тернопільщина в період ЗУНР», «Армія нескорених».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 25 червня 1950 р. у с.Волосянка на Сколівщині в сім'ї вчителів.

Закінчив Вузлівську СШ (1967, Радехівщина), історичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка (1973). Тема дипломної роботи «Польсько-українські взаємини у Галичині під час революції 1848 року» (наук. кер. – канд. істор. наук, доцент В.О.Борис). Вчителював у Сокальській СШ №1 (1973-1976). У 1976-1986 рр. працював науковим співробітником відділу історії України Інституту суспільних наук АН УРСР, де підготував і захистив кандидатську дисертацію «Селянське повстання 1846 року в Галичині» (наук. кер. – канд. істор. наук Ф.І. Стеблій). Досліджував спадщину «Руської трійці», займався шевченкознавством, краєзнавством.

Упродовж 1987-2004 рр. працював доцентом, професором кафедри історії України на історичному факультеті Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, де викладав курс «Історія України» (кін. XVIII – пер.чв. ХХ ст.), а також читав спецкурси «Джерелознавство та історіографія історії України», «Український національно-визвольний рух у ХХ ст.». Наукові дослідження тернопільського періоду в основному висвітлювали проблеми національно-визвольного руху й державотворення у ХХ ст., а також біографістики.

З 2004 по 2006 рр. Олег Полянський – доцент кафедри історії України Українського католицького університету, де викладав курс «Вступ до методології історії», водночас читав історію України у Львівській духовній семінарії.

З 2006 р. – завідувач кафедри гуманітарних дисциплін Львівського державного університету ім. Івана Боберського, професор. Стажувався в Українському Вільному Університеті (Мюнхен, 1991), Оксфордському університеті (1995).

Доробок[ред. | ред. код]

Автор близько 400 наукових, науково-публіцистичних праць з історії України, серед яких книги та навчально-методичні посібники:

  • Руська трійця в історії суспільно-політичного руху і культури України (1987, співавт.);
  • Русалка Дністрова. Документи і матеріали (1989, співупорядн.);
  • З історії Тернопільщини (1990);
  • Відродження української державності. 1917-1921 рр. (1992);
  • Історичні силуети (1998);
  • Західна Україна у двох революціях: 1848-1918 (1998);
  • Армія нескорених (2002);
  • Курс лекцій з історії України (2004);
  • Український рух опору в 1921-1939 рр. (2004);
  • Історія України: навч. – метод. посібник (2008);
  • Історія України: навч.-метод. посібн. для семінарських занять (2011, співавт.);
  • Історія України: проблеми методології та методики (2012);
  • Валентин Мороз (2018).

Під науковим керівництвом О.Полянського захистили кандидатські дисертації:

Г. Стародубець. ОУН в українському національно-визвольному русі на Волині в роки Другої світової війни; Ю. Юрик. Організація Українських Націоналістів у боротьбі за розв’язання українського питання в 1929-1935рр.; І. Василик. Громадсько-політична діяльність Костя Левицького; О. Гриб. Громадсько-просвітницька діяльність та історична спадщина Олександра Барвінського; О. Швед. Громадсько-політична діяльність Степана Витвицького. Науковий консультант дисертаційного дослідження Р. Труби. Громадсько-педагогічна та наукова діяльність Омеляна Терлецького.

Основним напрямком нинішніх наукових пошуків є проблеми методології історичних досліджень, а також біографістика й просопографія.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Б. Головин, М. Ониськів, В. Ханас. Полянський Олег Арсенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 115. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Полянський О. Бібліографічний покажчик праць Олега Полянського / Олег Полянський // Гуманітарні дисципліни у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів: [зб. наук. ст.]. – Львів, 2016. – Вип. 5. – С. 5–30.
  • Полянський О. Біобібліографічний покажчик / Олег Полянський. – Т. : Джура, 2010. – 32 с. – ISBN 978-96-185-050-6.

Посилання[ред. | ред. код]