Нікітенко Віктор Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:55, 19 жовтня 2020, створена MikeZah (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікітенко Віктор Васильович
Народився 22 травня 1938(1938-05-22)
село Шидлове, тепер село Шилівка Добропільського району Донецької області
Помер 16 жовтня 2020(2020-10-16) (82 роки)
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність металург
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден «Знак Пошани»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Віктор Васильович Нікітенко (Никитенко) (22 травня 1938(19380522), село Шидлове, тепер село Шилівка Добропільського району Донецької області — 16 жовтня 2020) — український радянський діяч, новатор у металургійній промисловості, сталевар Макіївського металургійного заводу імені Кірова Донецької області. Герой Соціалістичної Праці (29.12.1973). Депутат Верховної Ради СРСР 9—10-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Батько працював рахівником у колгоспі, загинув на фронтах Другої світової війни в 1945 році.

Закінчив сім класів школи міста Красноармійська Сталінської області. Трудову діяльність розпочав ремонтником залізничних колій в Красноармійську.

У 1957 році закінчив ремісниче училище № 3 міста Макіївки.

У 1957—1963 роках — підручний сталевара Макіївського металургійного заводу імені Кірова Сталінської (Донецької) області. Закінчив без відриву від виробництва вечірню середню школу.

У 1963—1979 роках — сталевар, бригадир комсомольсько-молодіжної бригади мартенівської печі № 1 Макіївського металургійного заводу імені Кірова Донецької області. Бригада, очолювана Нікітенком, протягом багатьох років добивалася найвищого в галузі зйому сталі з 1 метра квадратного поду печі, не раз встановлювала світові рекорди виплавки сталі на мартенівських печах середньої потужності.

Член КПРС з 1967 року.

У 1973 році без відриву від виробництва закінчив Донецький політехнічний інститут, інженер-металург. З 1979 року — слухач Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві.

Потім — на пенсії в місті Макіївці Донецької області.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]