Ференц I Ракоці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ференц I Ракоці
угор. I. Rákóczi Ferenc
Ференц I Ракоці
Ференц I Ракоці
Ференц I Ракоці
Князь Трансильванії
1652 — 1660
Попередник: Дєрдь II Ракоці
Наступник: Акош Барчай
 
Народження: 24 лютого 1645(16450224)
Гюлафехервар
Смерть: 8 липня 1676
Зборов
Поховання: Кошиці
Країна: Трансильванське князівство
Релігія: кальвінізм
католицтво
Рід: Ракоці
Батько: Дєрдь II Ракоці
Мати: Софія Баторі
Шлюб: Ілона Зріні
Діти: 2 сина і 1 донька

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ференц I Ракоці (угор. I. Rákóczi Ferenc; 24 лютого 1645 — 8 липня 1676) — князь Трансильванії (спільно з батьком) у 1652—1660 роках.

Життєпис

Походив з династії Ракоці. Єдиний син Дєрдя II Ракоці, князя Трансильванії, та Софії Баторі. Народився у 1645 році в Гюлафехерварі. 1652 році на сеймі оголошений князем Трансильванії. Втім був номінальним співкнязем через малий вік. Виховувався в кальвіністському дусі.

У 1660 році повалений разом з батьком османським військами. При цьому Дєрдь II загинув. Ференц Ракоці разом з матір'ю втік до австрійських володінь. 1664 року під впливом матері перейшов до католицтва. 1666 року оженився на представниці значного роду Зрінських.

Невдовзі доєднався до змови Зрінських-Франкопанів. У 1670 році в рамках плану заколотників почав повстання у Верхній Угорщині. При цьому спрямував посланця до османського султана з закликом про допомогу. Але той не став порушувати мир з Габсбургами. Після полону Петара Зрінського склав зброю й здався імператорським військам. Лише заступництво матері, передача в 1671 році низки замків та сплата 400 тис. золотих гульденів врятували життя Ференца Ракоці.

Після цього відійшов від політики, оселившись у замку Зборов, де помер у 1676 році. Поховано в єзуїтській церкві в Кошицях.

Родина

Дружина — Ілона Зріні.

Діти:

  • Дєрдь (1667)
  • Юліанна Борбала (1672—1717), дружина графа Фердинанда Гобера д'Аспремон-Ліндена, генерал-фельдмаршала Священної Римської імперії
  • Ференц (1676—1735), князь Трансильванії

Джерела

  • Köpeczi Béla — R. Várkonyi Ágnes: II. Rákóczi Ferenc. 2. átdolg., bőv. kiad. Bp., 1976. Gondolat. (ISBN 963-280-371-X); 3. jav. kiad. Bp., 2004. Osiris Kiadó. (ISBN 963-389-508-1)
  • Anton Klipp: Die Rákóczi, in Karpatenjahrbuch 2014, Stuttgart 2013. ISBN 978-80-89264-85-8, S. 63 ff.