Лупанарій
Лупана́рій (лат. lupānārium) або лупа́нар (lupānar) — публічний будинок у Стародавньому Римі, розміщений в окремій будівлі. Назва походить від лат. lupa («вовчиця») — цим словом у Римі називали повій.
Про ступінь поширеності проституції в римських містах можна судити за прикладом Помпеїв, де виявлено 25–34 приміщень, що використовувалися для проституції (окремі кімнати зазвичай над винними крамницями), і один двоповерховий лупанар з 10 кімнатами.
У житті Стародавнього Риму
У Помпеях подібні місця намагалися не афішувати. З вулиці в лупанар вели низькі і непримітні двері. Однак знайти лупанар не представлялося складною справою навіть для заїжджих торгівців і моряків. Відвідувачі орієнтувалися по стрілках у вигляді фалічного символу, вирубаних прямо на каменях бруківки. Вони пробиралися в лупанари після настання темряви, прикриваючись низько насунутими каптурами. Спеціальний гострий головний убір, так званий cuculus nocturnus («нічна зозуля»), приховував обличчя благородного клієнта борделю. Згадка про цей предмет є у Ювенала в оповіданні про пригоду Мессаліни[1].
Мешканки лупанарів приймали гостей в невеликих кімнатах, розписаних фресками еротичного змісту. В іншому обстановка цих крихітних кімнат була гранично проста, по суті, це було одне вузьке кам'яне ложе довжиною близько 170 см, яке зверху застеляли матрацом. На вимогу влади всі жінки легкої поведінки носили підняті до грудей і зав'язані ззаду червоні пояси, так звані mamillare. Навпроти входу розташовувалося відхоже місце — одне на всіх, а у вестибюлі височів своєрідний трон, на якому сиділа старша lupa — «завідувачка» і воротарка за сумісництвом. На верхньому рівні розташовувалися «VIP-апартаменти», тобто салон і кілька кімнат для хтивих заможних громадян. Втім, вигодами не відрізнялися і ці «номери». Вони не мали вікон і були такі темні, що навіть удень підсвічувалися ліхтарями, димними і смердючими. Тож, там було дуже душно. Подекуди не було і ліжка — «ложе кохання» складалося з постеленого на підлозі покривала.
Фрески на стінах лупанаріїв в Помпеях (з Секретного музею)
-
Сексуальна сцена
-
Сексуальна сцена
-
Графіті в лупанарії
Примітки
- ↑ Ювенал, «Сатири» (Satvrae) VI, 118; VI, 330
Див. також
- Спінтрії — римські гроші (жетони) для оплати еротичних послуг
- Венереум — будови для сексуальних стосунків у Стародавньому Римі. На відміну від лупанаріїв, не були власне публічними будинками
Посилання
- Зображення в Помпеях
- The Lupanare of Pompeii
- Речові пам'ятки історії проституції
- Стародавні борделі: як розважалися античні любителі «полунички»
Це незавершена стаття про Стародавній Рим. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |