Тагаміт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тагаміт (від назви гори рос. Тагами, у басейні річки Попігай[ru], Росія) — склувата гірська порода імпактного походження, що має алохтонне залягання. Кристалізуються з розплаву, який утворюється при плавленні порід в момент удару метеорита об Землю. Тагаміти утворюють лінзо- і дайкоподібні тіла серед брекчій, а також потоки, що перекривають брекчії. Потужність тіл розплавлених порід — від декількох до сотень метрів. Переважають тагаміти з масивними текстурами, іноді трапляються пористі й зеленокам'яні[1].
Виділяють склуваті, неповно- і повнокристалічні тагаміти[1].

Див. також

Джерела

  1. а б ТАГАМІТ. Геологічний словник. Процитовано 13 листопада 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)