Тепломасообмін
Тепломасообмін — дисципліна вивчає закономірності процесів теплообміну що супроводжуються перенесенням речовини, тобто, масообміном.[1]
Тепломасообмін в техніці
На практиці, тепломасообмін відбувається в багатьох технічних системах, які використовують у своїй роботі рідкі або газоподібні середовища. Це — котельні установки, теплові мережі, ливарне виробництво, різне теплообмінне обладнання, наприклад, електростанцій, конструкції будівель і споруд тощо. Саме робоче середовище, при цьому, чиста речовина або різні суміші і розчини, може залишатися незмінною або, змінювати свій агрегатний стан, здійснювати фазові переходи, такі як, випаровування, конденсація, охолодження розплавів і т. ін.
До технологій, в основі яких лежать тепломасообмінні процеси, відносять такі[2] :
- Зональна плавка
- Кристалізація
- Сушіння
- Сублімація (сублімація)
- Дистиляція
- Розчинення
- Зволоження
- Набухання
- Індукований тепломасообмін (ІнТМО)[3]
Література
Інтернет-ресурси
Примітки
- ↑ Орлов М. Е. Теоретические основы теплотехники. Тепломассообмен: учебное пособие.— Ульяновск: Изд. УлГТУ,— 2013.— 204 с. ISBN 978-5-9795-1148-1
- ↑ Массообмен // Хімічна енциклопедія на сайті Edudic.ru
- ↑ Пак, А.О. Розробка наукових основ індукованого тепломасообміну та його використання в процесах та обладнанні харчових виробництв: дисертація ... д-ра техн. наук, спец.: 05.18.12 - процеси та обладнання харчових, мікробіологічних та фармацевтичних виробництв / А.О. Пак; наук. консультант М.І. Погожих.; Харк. держ. ун-т харч. та торгівлі. – Харків: ХДУХТ, 2017. – 481 с.