Ета (гора)
|
Ета Οίτη | ||||
 | ||||
|
38°49′1.0118859588838e-07″ пн. ш. 22°17′9.8803730250074e-08″ сх. д. / 38.816666666695° пн. ш. 22.2833333333608° сх. д. | ||||
| Країна |
 Греція | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Фтіотида Ламія[d] | |||
| Система | Пінд | |||
| Тип | гора[1] | |||
| Висота | 2152 м | |||
  Ета Ета (Греція) | ||||
 | ||||
 Ета у Вікісховищі | ||||
Ета([ˈɛtə]; грец. Οίτη, Οἴτη) — гора в центральній Греції. Знаходиться в південно-східній частині Пінду і досягає у висоти 2152 м. Починаючи з 1966 року центральна частина гори є національним парком, а велика частина решти території знаходиться під охороною організації Natura 2000.
Гора Ета розташована на межі префектур Фокіда на півдні і Фтіотіда на півночі. Її північна сторона має крутий і важкодоступний рельєф до долини річки Сперхеіос, який розбитий на ряд глибоких ущелин. Серед річок, що формують ущелини, найбільш відомою є річка Горгопотамос. На деяких річках є великі водоспади, один з них — водоспад Кремастос (Kremastos) вважається найвищим у Центральній Греції. Східний схил утворений ущелиною річки Асопос (Ασωπός), яка є кордоном з сусідньою горою Калідромо. Південні схили межують з горами Вардусіа на південному-заході і Гіоною на південному-сході. Західний схил відділений від гори Гуліна долиною річки Вістріза (Βίστριζα), древнім Інахосом (Ίναχος)[2].
В цілому 22 населених пункти розташовані на горі Ета[3]:
- Argyrochori, Kombotades, Kostalexis, Loutra Ypatis, Mexiates, Sykas і Ypati на півночі
- Gorgopotamos, Dyo Vouna і Koumaritsi на сході
- Oiti, Kastriotissa, Mavrolithari, Pavliani і Pyra на півдні
- Kapnochori, Kastania, Lychno, Mesochori, Neochori, Peristeri і Pyrgos на заході
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Kastanioti та Stamellou, 2013, с. 4—5.
- ↑ Kastanioti та Stamellou, 2013, с. 34.
- Kastanioti, A.; Stamellou, A. (2013). Οίτη, Ένα Βουνό Γεμάτο Ομορφιές και Μύθους / Oiti, A Mountain Full of Beauties and Myths (Greek та English) . Loutra Ypatis: Management Body of Mt Oiti National Park.
- Koder, Johannes; Hild, Friedrich (1976). Tabula Imperii Byzantini, Band 1: Hellas und Thessalia (German) . Vienna: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften. ISBN 3-7001-0182-1.
- Gregory, Timothy E. (1991). Neopatras. У Kazhdan, Alexander (ред.). The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford University Press. с. 1454. ISBN 978-0-19-504652-6.