Гоцатлінська ГЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:32, 18 травня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Не можна використовувати інші статті у Вікіпедії як джерела, див. ВП:АД)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гоцатлінська ГЕС
42°31′47″ пн. ш. 46°55′02″ сх. д. / 42.5299600000277778° пн. ш. 46.91743100002777567° сх. д. / 42.5299600000277778; 46.91743100002777567Координати: 42°31′47″ пн. ш. 46°55′02″ сх. д. / 42.5299600000277778° пн. ш. 46.91743100002777567° сх. д. / 42.5299600000277778; 46.91743100002777567
Країна Росія Росія
Стан діюча
Річка Аварське Койсу
Каскад каскад у сточищі Сулаку
Початок будівництва 1995
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 2015
Основні характеристики
Установлена потужність 100  МВт
Середнє річне виробництво 350  млн кВт·год
Тип ГЕС пригреблева
Розрахований напір 71  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 2 Трубоатом РО 910-ВМ-310
Витрата через турбіни 2х79  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2 Електроважмаш-Привод СВ 640/140-30
Потужність гідроагрегатів 2х50  МВт
Основні споруди
Тип греблі насипна із асфальтобетонним ядром
Висота греблі 69  м
Довжина греблі 157  м
ЛЕП 110
Власник РусГидро
Гоцатлінська ГЕС. Карта розташування: Росія
Гоцатлінська ГЕС
Гоцатлінська ГЕС
Мапа
Мапа

Гоцатлінська ГЕС — гідроелектростанція у Дагестані. Знаходячись перед Ірганайською ГЕС, становить верхній ступінь каскаду у сточищі річки Сулак (басейн Каспійського моря).

В межах проекту річку Аварське Койсу (правий витік Сулаку) перекрили насипною греблею із асфальтобетонним ядром висотою 69 метрів, довжиною 157 метрів та шириною по гребеню 12 метрів, на час спорудження якої воду відвели за допомогою тунелю довжиною 0,45 км з діаметром 7,5 метра. Вона утримує водосховище з площею поверхні 1,8 км2 та об’ємом 48,1 млн м3 (корисний об’єм 3,6 млн м3). 

Через напірну шахту висотою 35 метрів з діаметром 6 метрів, тунель довжиною 0,23 км з діаметром 7,5 метра та водовід довжиною 0,1 км з діаметром 6 метрів ресурс подається до пригреблевого машинного залу. Останній обладнали двома турібнами типу Френсіс потужністю по 50 МВт. Вони використовують напір у 71 метр та забезпечують виробництво 350 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода повертається у річку по відвідному каналу довжиною 1,6 км.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ.

Примітки

[ред. | ред. код]