Їбал – Маскат
Їбал – Маскат (Yibal – Muscat) — трубопровід, що постачає газ до району оманської столиці Маската.
Постачання газу до столиці країни стало першим магістральним газопровідним проєктом в Омані. Для цього у 1978 році проклали трубопровід від нафтогазового родовища Їбал, який при діаметрі 500 мм міг транспортувати до 1,5 млрд м3 на рік. На той час блакитне паливо призначалося для використання на теплоелектростанції Ал-Губра.
У 1989 напрямок підсилили другою ниткою[1] діаметром 900 мм. При цьому від Маската уздовж узбережжя протягнули на захід у район Сухар газопровід діаметром 400 мм, який постачав паливо для ТЕС Ваді-ал-Джиззі, мідного комбінату Ваді-ал-Джиззі та цементної промисловості.
Згодом послугами газопроводу в напрямку Маската почали користуватись чимало інших промислових підприємств, як-то ТЕС Мана (1996)[2], електростанція і завод з опріснення води в Барка (2008), цементний завод і ТЕС в Русайл (2008-2009)[3].
Примітки
- ↑ Wöstmann, Alexander. Oman Gas takes over government gas transportation system — Alexander's Gas and Oil Connections. www.gasandoil.com (English) . Процитовано 25 березня 2017.
- ↑ Eur (31 жовтня 2002). The Middle East and North Africa 2003 (англ.). Psychology Press. ISBN 9781857431322.
- ↑ Oman Gas Company Statement 2015 (PDF).