Манучар I Дадіані
Манучар I Дадіані | |
---|---|
Народився | 16 століття |
Помер | 1611 |
Рід | Дадіані |
Батько | Леван I Дадіані |
Мати | Marikad[1] |
Діти | Леван II Дадіані, Маріам Дадіані і prince Iesse Dadianid[1] |
Манучар (Мамука) I Дадіані (груз. მანუჩარ I დადიანი; д/н — 1611) — мтаварі Мегрелії у 1590—1611 роках.
Життєпис
Стосовно батьків існують дискусії: за однією версією був молодшим сином Левана I, а за іншою — Мамії IV (посилання на напис в Цаленджиському соборі). 1590 року спадкував владу.
Перед тим його попередник Мамія IV готувався до протистояння з Симоном I, царем Картлії, що зайняв Імеретію. Манучар I запропонував компроміс, відпорвідно до якого колишній імеретинський цар Ростом повертався на трон в Кутаїсі, але визнавав зверхність Симона I. Але останній відкинув цю пропозицію. Тому військові дії поновилися. У вирішальній битві біля Опшквіті Дадіані розгромив армію картлійського царя. Симон I з рештками військ відступив до Картлі. Манучар I захопив багату здобич і гармати. Дадіані привів Ростома до Кутаїсі й повторно посадив на престол.
В наступні роки забезпечив мирні відносини між усіма правителямив Західній Грузії. Також сприяв не втручанню у війну Османської імперії й Персії, що почалася 1603 року. Така політика сприяла відродження господарства й торгівлі.
Загинув Манучар I 1611 року на полюванні, переслідучи черед оленів. Йому спадкував старший син Леван II.
Родина
1. Дружина — Нестан-Дареджан, доньки Олександра II, цая Кахеті
Діти:
- Леван (1591—1657), мтаварі Мегрелії
2. Дружина — Тамар, донька Кайхосро II Джакелі, атабека Самцхе
Діти:
- донька, черниця Мартвільского монастиря
- Ісей
- Маріам (1599/1609—1682), дружина: 1) Симона I, мтаварі Гурії; 2) Ростома, царя Картлі; 3) Вахтанга V, царя Картлі
- донька, наложниця Сефі I, шаха Персії
Джерела
- В. Багратиони. История Царства Грузинского / Накашидзе Н. Т.. — Тбилиси: Мецниереба, 1976
- Assiatiani, Nodar; Bendianachvili, Alexandre. Histoire de la Géorgie. París: Harmattan, 1997. ISBN 2-7384-6186-7.
- Rayfield, Donald (2012). Edge of Empires: A History of Georgia. London: Reaktion Books. ISBN 1780230303.