Буняк Софія Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:20, 7 листопада 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буняк Софія Олександрівна
Народилася 1930(1930)
Грибова
Померла 1 грудня 2020(2020-12-01)
м. Москва, Росія

Буняк Софія Олександрівна (1930, Грибова — 1 грудня 2020, м. Москва, Росія) — українська поетка, документалістка, політув'язнена.

Біографія

1949 року закінчила Лановецьку середню школу та вступила на історико-філологічний факультет Львівського педагогічного інституту. Наприкінці першого курсу була заарештована органами КДБ. Після трибуналу й «ОСО» відбувала покарання у Новосибірській області.

Із 1954 року проживала в Москві. Закінчила фельдшерське училище і Московський педагогічний інститут ім. Н. К. Крупської. Працювала старшою лаборанткою у 2-му Московському медичному інституті на перекладачкою слов'янських мов у НДІ проблем вищої школи. Очолювала Лановецьку районну спілку політв'язнів та репресованих. 1995 року опублікувала збірку поезій «Чаєчка» та документально-літературну розповідь «Світло погаслої зірки» про повстанського поета Левка.

Твори

  • Буняк С. О. Одіссея Ольги Горошко: Художньо-документальна розповідь з історії повстанського руху в 1940-1950-і роки / Софія Олександрівна Буняк; Гол. ред. І. Л. Андрієвська.– К. : Криниця, 2000. — 64 с. : іл. — («Нова проза»)
  • Буняк Софія. У калейдоскопі долі. / Софія Олександрівна Буняк. — К.: Смолоскип, 2019. — 176 с.

Джерела

  • Беля Т. І. Буняк Софія Олександрівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
  • Наталія Гамера (12 грудня 2020). Відлетіла чаєчка в засвіти…. Lannews.net. Процитовано 1 липня 2021.