Максимович Георгій Андрійович

Максимович Георгій Андрійович (* 2 травня 1877(18770502) — поч. XX ст., по різних даних — 1954 чи 1970) — приват-доцент, магістр російської історії, доктор наук, професор історії. Народився в Мені, закінчив історико-філол. ф-т Київ. ун-ту (1905), з 1909 року працював у Ніжинському інституті князя Безбородька, а з 1919 року — в Ніжинському історико-філологічному інституті.

1908 року склав магістерський іспит, був допущений до читання лекцій як приват-доцент у Київському університеті.

Дійсний член Полтавської губернської вченої архівної комісії.

1914 року захистив магістерську дисертацію: «Деятельность графа П. А. Румянцева-Задунайского по управлению Малороссией».

В 1918 році захистив докторську дисертацію: «Выборы и наказы в Малороссии в Законодательную Комиссию 1767 г.».

1922 — в. о. директора Ніжинського інституту народної освіти.

Через хворобу легень 1924 року переїхав до Сімферополя. Протягом 1924–1933 років викладав у Кримському університеті.

В 1932–1933 піддається нищівній критиці за «методологічні помилки», по цьому переїхав до Середньої Азії. Професор Ашхабадського Туркменського педагогічного інституту.

Після Другої світової війни переїхав на Північний Кавказ.

Джерела та література

• О. В. Ясь. Максимович Георгій Андрійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 458. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Калібаба Д. Відомі діячі культури, науки, політики Чернігівщини / Д. Калібаба. — Чернігів: Редакційно-видавничий відділ комітету інформації, 1998. — С. 140.
• Максимович Георгій Андрійович