Ялтинський історико-літературний музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:38, 11 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ялтинський історико-літературний музей
44°29′24.910000100788″ пн. ш. 34°9′23.550000101212″ сх. д. / 44.49025° пн. ш. 34.15654° сх. д. / 44.49025; 34.15654
Типмузей
Засновано1892
Ялтинський історико-літературний музей. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Ялтинський історико-літературний музей
Ялтинський історико-літературний музей (Автономна Республіка Крим)
Мапа

Ялтинський історико-літературний музей заснований 1892 року в місті Ялта при Кримському гірському клубі створено історико-літературний музей, що став одним з головних осередків культурного життя ялтинців.

Вхід до музею (основна будівля)

Музей у ХХ столітті

Із часу свого заснування ця культурна установа зазнала досить значних змін як у своїй структурі, так і мистецькій направленості. Так, 1918 року відходить від гірського клубу у самостійне існування та змінює свою назву — відтепер це «Ялтинський природно-історичний музей». У 1924 року він стає краєзнавчим, а в 1932-го об'єднується зі Східним музеєм.

Під час Другої світової війни, на період бойових дій у Криму, цінні експонати евакуйовано до Новосибірська, а вже 28 квітня 1944 року заклад відкрив двері перед своїми відвідувачами знову.

Вхід до музею (основна будівля, центральний вхід)

У 1957 році до підпорядкування установи культури передають літературно-меморіальний будинок-музей К. А. Треньова і П. А. Павленка, а 1970 року відкрито філіал у колишньому маєтку М. З. Бірюкова та створено ще один відділ — музей під відкритим небом «Поляна казок».

1977 року створена нова, окрема експозиція під назвою «Прогресивна російська і українська культура і література Ялти дореволюційного періоду».

1985 року чергова зміна назви — музей став історичним. Через чотири роки, як окрема установа, до складу Ялтинського історичного музею входить гурзуфський музей Олександра Сергійовича Пушкіна, що з 1999 року знову став самостійною установою.[1]

У 1990 році знову перейменування музею — так з'явився Ялтинський державний об'єднаний історико-літературний музей.

Починаючи з 1996 року музей бере активну участь у культурному житті країни: проводить Дмитрівські читання, що оповідають історію південного берегу Криму; бере участь у культурних заходах різного рівня — від міських до загальноукраїнських та міжнародних; здійснює обмін експонатами та цілими експозиціями з іншими музеями України.

Культурне життя музею у ХХІ столітті

У 2003 році музею остаточно визначаються з назвою — відтоді і до сьогодні це Установа культури Ялтинський історико-літературний музей.

Основною будівлею закладу є будинок, спроектований Миколою Петровичем Красновим, що розташований за адресою Пушкінська, 5. У приміщенні будівлі на Катерининській, 8 розташували музей ім. Лесі Українки, що підпорядковується культурній установі та експозицію «Культура Ялти ХІХ — початку ХХ століття». Незмінним філіалом залишається і будинок — музей Миколи Зотовича Бірюкова.

За свою тривалу історію музей зміг зібрати понад 150 тисяч різноманітних експонатів, що як представлені у виставкових залах, так і зберігаються у фондах закладу.

Примітки

  1. Про перейменування Ялтинського краєзнавчого музею на Ялтинський історичний музей. search.ligazakon.ua.

Використані джерела