Баба Тахір
| Баба Тахір | |
|---|---|
 | |
| Народився | невідомо Хамадан |
| Помер | XI ст. Хамадан, Іран |
| Поховання | Мавзолей Баба-Тахера[1][2] і Baba Taher Mausoleum (Khorramabad)d |
| Країна | Іран |
| Національність | лур |
| Діяльність | література |
| Відомий завдяки | поет, письменник |
| Знання мов | перська |
| Конфесія | іслам |
Баба Тахір (*باباطاهر, д/н XI ст.) — середньовічний іранський поет та письменник, що складав твори лурською мовою або на одному з діалектів фарсі. Передував Омару Хаяму. Повне ім'я Баба Тахір Ор'ян Хамадані.
Життєпис
Напевне походив з лурського племені курдів. Про Баба Тахір відомо дуже небагато. Достеменно відомо, що він народився у м.Хамадан. Дата смерті його також невідома точно. Вважають, що Баба Тахір народився в кінці X століття. За свідченням Раванда, автора історичної хроніки «Рахат ас-судур», Бабу Тахіра 1055 року було представлено сельджуцькому султану Тогрул-беку. Це суперечить твердженню, що Тахір помер 1019 року. Існує версія, що він жив між 1000 та 1055 роками. за іншою — прожив 85 років.
На підставі інших згадок відомо, що Баба Тахір вів спосіб життя мандрівного дервіша, проте завжди повертався до рідного міста. Тому його життя віддзеркалилося в численних легендах. За однією якось Баба Тахір пішов з Хамадану босоніж, піднявся на гору Альванд. Тут присів на гірський виступ. Невдовзі сніг навколо нього розтанув на 10 кроків. за бідність отримав прізвисько «Ор'ян», тобто Голий.
Помер і поховано його в Хамаді. тут натепер знаходиться його гробниця, яка є місцем паломництва. Її було переобладнано у 1970 році.
Творчість
Основне місце в його творчості займають чотиривірші (зібрано близько 300 з них). Це дубейті. На думку низки дослідників вважається, що писав лурською мовою, інші відносять її до хамаданського діалекту фарсі. разом з тим є свідчення, що перші вірші складав поширеною на той час мовою пахлаві. Для творчості Тахіра характерне алегоричне звучання, але крім цього воно пронизане тонкими ліричними почуттями. Тривалий час вірші передавалися усно при цьому грали на сетарі, було їх записано лише на початку XVII ст.
Також є автором трактату з етики «Каламат аль-Каср» («Короткі слова»), який написано арабською мовою. тут зібрано майже 400 афоризмів.
Джерела
- E.G. Browne. Literary History of Persia. (Four volumes, 2,256 pages, and twenty-five years in the writing). 1998. ISBN 0-7007-0406-X
- Henri Massé: Anthologie persane. Petite Bibliothèque Payot, Paris 1997, ISBN 2-228-89128-2 (Erstausgabe: 1950).
- Mahshid Moshiri, Dictionnaire des poètes renommés persans : À partir de l'apparition du persan dari jusqu'à nos jours, Téhéran, Aryan-Tarjoman, 2007
