Координати: 45°18′40″ пн. ш. 41°30′38″ сх. д. / 45.31111° пн. ш. 41.51056° сх. д. / 45.31111; 41.51056

Ставропольська ТЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ставропольська ТЕС
45°18′43.999992100009″ пн. ш. 41°30′39.999996100006″ сх. д. / 45.31222222002777755° пн. ш. 41.51111111002777676° сх. д. / 45.31222222002777755; 41.51111111002777676
Країна Росія
РозташуванняРосія Росія Ставропольський край, Солнєчнодольськ
Введення в експлуатацію1954 – 1961 (перша черга), 1964 – 1966 (друга черга), 1971, 1975 (газотурбінні установки), 2010 (парогазовий блок)
Вид паливаприродний газ
ВодозабірЄгорлик
Енергоблоки8х300
Котельні агрегати8 Таганрозький котельний завод ТГМП-314А
Турбіни8 парових Харківський турбогенераторни завод К-300-240-2
Електрогенератори8 Електроважмаш ТГВ-300
Встановлена електрична
потужність
2423
Річне виробництво електроенергії,
млн кВт·год
10328 (2012)
Материнська компаніяОптовая генерирующая компания № 2
Сайтogk2.ru/rus/branch/stavropolskaya/
ідентифікатори і посилання
Ставропольська ТЕС. Карта розташування: Росія
Ставропольська ТЕС
Ставропольська ТЕС
Мапа

45°18′40″ пн. ш. 41°30′38″ сх. д. / 45.31111° пн. ш. 41.51056° сх. д. / 45.31111; 41.51056{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку

Ставропольська ТЕС – теплова електростанція на півдні Росії, яка знаходиться за чотири десятки кілометрів на північний захід від міста Ставрополь у селищі Солнєчнодольськ.

В 1975 – 1983 роках на майданчику станції стали до ладу вісім однотипних блоків, кожен з яких мав котел від Таганрозького котельного заводу типу ТГМП-314А продуктивністю 1000 тон пари на годину та турбіну Харківського турбогенераторного заводу К-300-240-2 потужністю  300 МВт. Генератори постачило ще одне харківське підприємство Електроважмаш. Паливна ефективність енергоблоків становить 41%.

Первісно станція використовувала вугілля, проте починаючи з 1984-го була переведена на газ, який надходить по газотранспортному коридору Північний Кавказ – Центр (можливо відзначити, що неподалік від майданчику знаходилось гігантське Північно-Ставропольське газове родовище, проте його розробка завершилась ще у 1975 році). Також на початку 2000-х в район Ставрополя вивели газопровід Починки – Ізобільний, втім, він призначений передусім для подачі ресурсу для експортної системи Блакитний потік.

Для видалення продуктів згоряння призначені два димарі заввишки 270 метрів.

Вода для технологічних потреб надходить з Новотроїцького водосховища на річці Єгорлик, на березі якого знаходиться майданчик ТЕС.

Окрім виробництва електроенергії станція також може постачати теплову енергію в обсягах 145 Гкал/год.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 500 кВ, 330 кВ та 110 кВ.[1]

Примітки

  1. Ставропольская ГРЭС. energybase.ru (ru-RU) . Процитовано 11 січня 2022.