Свято-Андріївський кафедральний собор (Хмельницький)
.jpg)
Собор Андрія Первозванного (м. Хмельницький, вул. Козацька, 69) збудована в 1904 р. як полкова церква Білгородського полку, посвячена в честь Святого Миколая Чудотворця.
У другій половині ХІХ ст. у багатьох містах та містечках Поділля стоять військові гарнізони. Після російсько-турецької війни 1877-1878 рр., коли війська поверталися на місця постійної дислокації, у населених пунктах почали розбудовуватися військові містечка для місцевих гарнізонів. В усіх цих військових містечках серед казарм та житлових будинків для офіцерів, обов’язково виділяли приміщення для шпиталів, офіцерських зібрань (клубів), а також для військових церков. Військові церкви існували при всіх найбільших військових формуваннях — полках та бригадах, серед особового складу яких обов’язково був штатний православний священик.
Протягом майже всього ХІХ ст. військові частини гарнізонів задовольнялись своїми «похідними церквами», які тимчасово розміщалися у пристосованих приміщеннях казарм. Парафіянами таких храмів були виключно солдати та офіцери, та й ті могли лише по черзі відвідувати богослужіння (адже не всюди була можливість виділити велике приміщення).
Але в кінці ХІХ ст. почалося масове спорудження військових містечок – з казармами, будинками для офіцерів, службовими будівлями. Полковим церквам стали відводити більш просторі приміщення — але все рівно –пристосовані, тимчасові.
У 1889 р. розпочалося будівництво казарм у Проскурові. Забудовником виступала “Войсковая строительно-хозяйственная комиссия по опытной постройке в Проскурове казарм”. Ця комісія мала в розпорядженні не лише техніків та робочу команду, а й навіть свій власний, тимчасово облаштований у передмісті Дубове цегельний завод.
Собор Андрія Первозванного був дороговартісним, на його будівництво пішло понад 44 тисячі рублів. Окрім цього, у храмі знаходився сосновий іконостас у півтора ярусу із позолотою та багатий розпис всередині приміщення. За радянських часів, традиційно, як і більшість релігійних установ, храм зачинили, а пізніше почали використовувати як спортзал. На початку 1920-х років майже всі полкові храми використовувались не за призначенням. Богослужіння відновили лише у 1991 році Але більшість військових святинь все-таки пережили чимало перебудов і руйнацій і зараз радо приймають у своїх стінах вірян. Зокрема, із п’яти храмів, які були побудовані за типовим проектом 1902 року, до цього часу збереглося лише кілька. Один із таких – полковий храм Бєлгородсткого полку, а саме собор Андрія Первозванного.
1994 р. — настоятель протоієрей Іван Марущак.
Використані джерела
- Єсюнін С. Церква Андрія Первозванного // Хмельницький культурний: з минулого в майбутнє. - Хмельницький: ПП Дерепа, 2006. - С.67.
- Беренда В. Становлення та розвиток релігійних громад УПЦ КП на Хмельниччині // Релігія і церква в Подільському регіоні: історія та сучасність. Наук. зб.. — Хмельницький, 2002. С.140-142.
- Хмельницька єпархія ПЦУ.
- https://ye.ua/syspilstvo/7614_Sobor_Andriya_Pervozvannogo_restavruyit.html
- https://vsim.ua/blogs/u-primischenni-hramu-andriya-pervozvannogo-kolis-buv-sportzal.html