Вольтаметрична константа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вольтаметрична константа (рос. вольтаметрическая константа, англ. voltametric constant) - у вольтаметрії та подібних методах — емпірична величина (av) визначена рівнянням:

av= ip/Av1/2cB( = jp/v1/2cB),

де ip — струм піка, A— площа поверхні поділу між електродом та розчином, v— швидкість зміни прикладеного потенціалу, cB— об’ємна концентрація речовини B, відновлення чи окиснення якої відповідають пікові в рівнянні.

Література

  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0