Концово
| село Концово | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Ужгородський район | ||
| Рада | Холмківська сільська рада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21100250040097967 | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 1 278 | ||
| Площа | 1,308 км² | ||
| Поштовий індекс | 89423 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°34′30″ пн. ш. 22°15′12″ сх. д. / 48.57500° пн. ш. 22.25333° сх. д. | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 89422, с. Холмок, вул. Свободи, 50 | ||
| Карта | |||
  Концово | |||
 Концово | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Концо́во — село в Ужгородському районі Закарпатської області.
В письмових джерелах відоме під назвою «Koncháza». Можливо, назву село отримало від його власника Конца. У 1989 р. назву села Концове було змінено на одну літеру.
Поселення ймовірно виникло в XIII або в першій половині XIV ст. Село перебувало у власності родини Конц — Концгаза до другої половини XVI ст., коли перейшло у власність Невицького домену Другетів.
В 1427 році залежні селяни Концова були оподатковані від 8 порт (окрім господарства кенийза). На 1599 рік у селі нараховувалось 19 кріпацьких господарств, що дозволяло вважати Концовим селом середньої величини. На початку XVIII ст. в селі облікувалось 18 залежних селянських господарств. Літописи вперше згадують його в 1348 році, пназивають Kecsefelde.
Джерела XVIII ст. вважають Концово мадярським селом.
До 1582 року село вже мало власником Гомоная (Другета), і таким чином належало до замку Унгвар. У 1612 р. Іштван Гомонай, передав село у власність родинам Homokot та Konczházát.
Колесо історії і розвитку села виявило його нових власників: сім'ї Санісло, Гергель, Хомокай, Берчені. Від сім'ї Хомокай на схід від села Кецефелде, що з часом стало називатися за прізвищем його першого власника, Концгаз, закріпилася власна назва ще одного села, Холмок, очевидно за прізвищем одного з пізніших співвласників села Концгаз, Гомокай.
Населяють село переважно угорці. В 1940 р. в селі було 317 римо-католиків, 186 греко-католиків, 19 реформатів.
Очевидно, 1906 рік є роком освячення вже повністю закінченої та прикрашеної церкви, бо в 1888 р. у пресі повідомлялося про спорудження церкви в Концові та її освячення 2 вересня. Боковий фасад мурованої базилічної церкви був пошкоджений під час Другої світової війни.
Церкву зняли з реєстрації діючих храмів у 1953 р. і перетворили на склад. Барокову вежу зруйнували в кінці 1970-х років. Довкола церкви набудували металеві конструкції та бараки, що справляло дуже гнітюче враження.
6 серпня 1995 р. біля зруйнованої церкви о. Олександр Леґеза провів першу, після більш ніж 40-річної перерви, службу.
У 1996 р. з ініціативи громади та за кошти зібрані жителями Концова місцевий майстер Василь Юрець відбудував вежу храму.
- храм Успіння Богородиці 1906
- місце вирощування грибів шиїтаке
- Товт Марія Іванівна — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.