Угорці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Угорці
Hng2 2.jpg
Загальна кількість близ. 13,1 — 14,5 млн.[1]
Найбільші розселення Угорщина Угорщина: 8 314 029 (2011) [2]

Flag of the United States.svg США: 1,398,000 (2000)[Джерело?]
Румунія Румунія: 1,237 ,746 (2011)
Словаччина Словаччина: 520,528 (2001)[3]
Сербія Сербія: 293,299 (2002)[4]
Канада Канада: 315,510 (2006)[5]
Україна Україна: 156,600 (2001)[6]
Німеччина Німеччина: 120 000[7]
Бразилія Бразилія: 80,000[8][9]

Росія Росія: 3,768 (2002)[10]
Близькі етнічні групи Ханти, Мансі
Мова угорська мова
Релігія католики

Уго́рці, мадя́ри (угор. magyarok — «модьорок») — народ з фіно-угорської групи, основне населення Угорщини (98% з 10,6 млн у 1977 році, 97,3% з 10,2 млн у 2001 році[11], та тільки 78,2% з 9 937 628 осіб в — 2011 році[12]).

Розселення[ред.ред. код]

Живуть також як меншина в Румунії (1,25 млн), країнах колишньої Югославії (0,5 млн), Словаччині (0,4 млн), Україні (157 тис.) і інших країнах колишнього СРСР (4 тис.), Австрії (30 тис.) й інших країнах Західної Європи та Північної (США (0.6 млн)), Канада (0.1 млн) і Південної Америки (Аргентина (20 тис.)) й Австралії (30 тис.), разом 13,5 млн.

Мова[ред.ред. код]

Докладніше: Угорська мова

Розмовляють угорською мовою, зближеною до фінської й естонської мов. Діалекти:

  • західний задунайський,
  • південний, або альфельдський,
  • тиський, або дунайско-тиський,
  • палоцький, або північно-західний,
  • північно-східний,
  • мезешегський, або закирайхагський,
  • секейський.

Писемність на основі латинської графіки (з 10 століття).

Релігія[ред.ред. код]

За віровизнанням католики (68%; у тому числі 3% греко-католики) і протестанти (25%, переважно кальвіністи та лютерани).

Історія[ред.ред. код]

Угорці прибули на територію сучасної Угорщини в кінці 9 ст. з первісної батьківщини між Волгою й Уралом через південні українські степи.

На недовгий час утворили в міжріччі між Бугом, Дністром, Серетом і Прутом союз семи угорських племен. Витиснені звідти печенігами й болгарами, подалися в 895896 роках під проводом Арпада через Карпати до Паннонії. Тут підкорили собі місцеве населення, головним чином слов'янське (воно згодом асимілювалося), прийняли християнство й створили сильну централізовану державу Угорщину, до якої належали й теперішні українські землі на захід від Карпат — Закарпаття.

Матеріальна культура[ред.ред. код]

Традиційне вбрання[ред.ред. код]

Традиційний одяг угорців також вельми різноманітний. Жінки носили широкі збірчаті спідниці, часто надягаючі на декілька нижніх спідниць, короткі сорочки з широкими рукавами, яскраві безрукавки (пруслики). З'являтися на людях вони могли тільки в головних уборах — чіпцях, хустках.

Чоловічий костюм складався з полотняної сорочки, жилета і полотняних брюк (гат'я). Серед головних уборів переважали хутряні шапки і солом'яні капелюхи. Чоловічий верхній одяг — суконне пальто простого крою (губа), розшитий плащ (сюр), довга хутряна накидка (шуба).

Кухня[ред.ред. код]

Докладніше: Угорська кухня

Якщо традиційні форми костюма витиснені міським одягом, то в харчуванні у Угорців традиції достатньо стійкі. Вживають в їжу багато м'яса, овочів (капусти, помідорів і ін.), борошняних виробів (локшини, галушок), приправ (чорного і червоного перцю — паприки, цибулі). Найвідоміші страви — гуляш (густий м'ясний суп з цибулею і червоним перцем), перкельт (тушковане м'ясо в томатному соусі), паприкаш (тушковане куряче м'ясо з червоним перцем), турошчуса (локшина з сиром і шкварками). Популярна чорна кава. Серед алкогольних напоїв переважають виноградне вино, фруктова горілка палинка.

Сім'я[ред.ред. код]

Сучасна сім'я мала, у минулому була поширена велика патріархальна.

У традиційній духовній культурі Угорців, календарних і сімейних обрядах можна виділити елементи, пов'язані з дохристиянськими віруваннями, — сліди тотемізму, магії, шаманізму, простежуються деякі характерні міфологеми, наприклад, образ світового дерева («дерево, що дістає до неба»).

Фольклор[ред.ред. код]

У багатому фольклорі виділяються пісні і балади (наприклад, про розбійників-бетярів), казки (чарівні, жартівливі і ін.), історичні перекази, прислів'я.

Своєрідна угорська народна музика. У піснях «старого стилю» помітні риси, характерні для музичної творчості народів Поволжжя. Музика «нового стилю» склалася під західно-європейським впливом. Відомі угорські танці — вербункош, чардаш і ін.

Угорці в Україні[ред.ред. код]

Докладніше: Угорці в Україні

У 1970 р. в межах УРСР жило 153 000 угорців, у тому числі в Закарпатській області 152 000 (15,6% усього населення). В останньому переписі 2001 року угорців в Україні було 156,6 тис., з них в Закарпатській області 151 516 (12,08 % від усього населення області). На Закарпатті угорці заселюють у більшості Берегівський район (76,1%), місто Берегове (48,1%), становлять чверть населення Виноградівського, третину Ужгородського (в самому Ужгороді лише 6,9%), та 12,7% Мукачівського районів. Деяке число їх живе в Тячівському, Хустському і Рахівському районах.

Мовні, суспільні та культурні взаємини між угорцями та українцями тривали століттями, наслідком чого багато українців, головним чином міщан та інтелігенції зугорщилися; зворотне явище траплялося рідко. Попри зміну прізвищ на угорські у 19-20 століттях зустрічаємо ще й тепер серед угорців чимало українських прізвищ. Співжиття угорців й українців призвело до мовно-культурних впливів; до угорської мови увійшло багато українізмів, і навпаки. До найдавніших угорських запозичень належать слова суспільної організації: király — король, ispán — начальник (пан), szabad — свобідний, család — родина (челядь), órosz — двірський слуга (також русин, руський), szolga — слуга, а з церковної термінології: barát — чернець (брат), kereszt — хрест, Karácsony — Різдво (карачун), szombat — субота тощо. Український побут, фолкльор, матеріальна й духова культура, пісня й музика, танці, зокрема на півдні Закарпаття, виявляють також угорські впливи, а в угорській культурі суміжних областей є українські елементи.

Нині угорська меншина в Україні належить до етнічно найстійкіших національних груп. Лише 2% угорців подали іншу рідну мову, в тому числі 1% — українську. Такий самий відсоток українців у Закарпатській області подає угорську мову за рідну. Угорці користуються досить широкими культурними правами в освіті, засобах комунікації, видах діяльності тощо. В Закарпатській області в 1970-х pp. виходили дві обласні газети угорською мовою: Kárpáti Igaz Szó («Правдиве карпатське слово») і Kárpátontuli Ifjúság («Закарпатська молодь») та районні газети в Берегові Vörös Zászló («Червоний прапор») й Ужгороді. У 1970-х pp. діяли 140 шкіл з угорською мовою навчання, у тому числі 15 середніх. У м. Береговому вистави Народного театру відбуваються угорською мовою. В Ужгородському університеті на філологічному факультеті є відділ угорської мови. Видавництво «Карпати» випускає книги угорською мовою для місцевих шкіл й річні календарі та переклади з української літератури для Угорщини.

Галерея[ред.ред. код]


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Хоча кількість учасників перепису заснована на останніх даних перепису 2011 року, це нижня оцінка, так як обидва переписи в Угорщині та в Словаччині мали можливість відмовитися і не заявляти про свою етнічну приналежність, отже, близько 2 мільйонів чоловік вирішили зробити так.[1]
  2. 2011-es magyarországi népszámlálás
  3. 2001 Slovakian Census
  4. 2002 Serbian Census
  5. The 2006 census. 2.statcan.ca. Процитовано 2013-08-22. 
  6. National composition of population[недоступне посилання]
  7. Bund Ungarischer Organisationen in Deutschland
  8. Comunidade Húngara radicada no Brasil
  9. Revista Época Edição 214 24 June 2002
  10. Данные переписи населения 2002 года
  11. Hungarian census 2001 - Population by ethnic minorities and main age groups, 1941, 1980–2001. nepszamlalas2001.hu. Процитовано 2015-05-18. 
  12. 2011-es magyarországi népszámlálás

Джерела[ред.ред. код]